Ювілей школи

Школі - життя

         Рідна городищанська школо, невпізнанною зробили тебе роки … Та все ж ти така рідна, світла, дорога. Бо ти – колиска, ти – гавань, ти – рідний дім  дружної сім’ї.                                                             

         Повернімося у   далекі повоєнні   роки. На місці зруйнованої  німцями одноповерхової «красної», як називали її городищани, школи, піднеслася ти над землею у 1960 році, оточена тендітними берізками і, хоча й молодими, але поважними каштанами. Офіційно зареєстровано її було у 1961 році як восьмирічну школу №5.  

І потекли дзвінким, веселим потоком  споришевими стежинками до тебе вони, твої  учні.  Дітей у повоєнні роки було багато, і вимушені  вони були навчатися  у  приміщеннях «зеленої», «білої» шкіл, школи , як тоді говорили, «на пекарні, бойні».  От і виникло питання про розширення приміщення школи, яка знаходилися у центрі селища.

        Під керівництвом  Євтєєва  В.В. – директора , педагога від Бога – силами батьків, учителів  та дітей було добудовано їдальню, актову залу. Добудована школа була у 70-их роках.

         Пройшло 55  років… А ти, школо, така ж рідна і близька, така ж бажана, бо ти – альма - матір, ти – дороговказ, ти – маяк для городищан. Сьогодні твої коридори ніби ширші, а класи – світліші. Та так воно дійсно і є, бо тут все по-новому: і інтер’єр, і дух новітніх технологій, і комп’ютерний клас, і бібліотека , затишна актова і спортивна зали, і світла  їдальня. Завдяки турботі батьків щорічно 1 вересня зустрічають дітей класні кімнати, від ремонтовані і затишні.  

        Але час невблаганний, і  не все можна зробити силами батьків. Ось уже і фасад школи, який останній раз ремонтувався у 80-х роках, має неприглядний вигляд . А про дах  що й говорити … уже декілька років поспіль протікав , а на карнизі  не тільки травичка  зазеленіла, а і топольки невеличкі облюбували собі містечко.

         А сьогодні у городищан радість: школа червоніє новим дахом,оновленим і утепленим, а старі вікна замінені на  сучасні пластикові. 

         На твій 55 – річний ювілей  злетяться до тебе, рідна школо, твої пташенята, що в різні роки випурхнули з твого гніздечка і полетіли у світи далекі, незвідані, незнані і приєднаються до  слів подяки педагогів, дітей та батьків загальноосвітньої школи №5  виконавчому комітету Марганецької міської ради та міському голові – Жадько Олені Анатоліївні, яка не тільки ініціювала  ремонтні роботи, а  і, як і  належить справжній господині, пильнувала, щоб вони закінчилися у зазначений термін, пройшли швидко і якісно. Спасибі Вам, Олено Анатоліївно, за Вашу увагу і турботу, яку ми  відчуваємо.  

Вірю, що це оновлення, як промінчик  надії на те, що у цей непростий час не заросте стежинка  до тебе, рідна школо. І тут продовжуватиме жити незгасиме полум’я любові до дітей, до вербового краю, до його найпрекрасніших людей, до життя, до славної історії України – неньки.

Отож, рідна школо № 5, нехай тече голубим безмежжям щастя твоїх вихованців, хай врожайною буде твоя педагогічна нива, хай високо в небі, обнявшись із сонцем, пливе веселкою доля твоєї великої, дружної сім’ї.

Прес-центр Марганецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №5