Методичні рекомендації
Методичні рекомендації
Додаток
до листа Міністерства
освіти і науки України
від 17.08.2016р. № 1/9-437
Початкова школа
У сучасних умовах ефективність початкової освіти пов’язується з реалізацією
компетентнісного підходу. Компетентнісні результати
навчання визначено у Державному стандарті початкової загальної освіти (2011р.),
вимогах до засвоєння програмового змісту з кожного навчального предмета
(2012р.), до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів (2014р.). Нині постає потреба
у визначенні резервів підвищення ефективності навчального процесу на засадах
компетентнісного підходу і розкритті механізмів їх використання у професійній
діяльності педагогів.
Як свідчать результати аналізу сучасної практики, ефективній реалізації компетентнісного підходу в навчанні молодших школярів
сприяють:
зміни
підходів до підготовки і проведення уроку як основної форми організації
навчальної діяльності в умовах класно-урочної системи навчання (певне
структурування, встановлення міжпредметних зв’язків, конструювання на засадах міжпредметної інтеграції);
розширення
діапазону організаційних форм, методів навчання, способів навчальної взаємодії,
що мають на меті практичну спрямованість навчання і базуються на взаємозв’язках
урочної та позаурочної діяльності.
В умовах постійного збільшення обсягів навчального матеріалу дитині дедалі
складніше зібрати їх у цілісну картину. Тож на зміну
урокам, на яких традиційно здебільшого переважає вивчення теоретичного
матеріалу, мають прийти компетентнісно орієнтовані, що сприяють цілісному
сприйняттю навчального матеріалу, формуванню системного мислення, позитивного
емоційного ставлення до пізнання. Одним із ефективніших шляхів їх конструювання
з урахуванням окреслених завдань є встановлення
міжпредметних зв’язків – окремі короткочасні моменти включення в урок
запитань і завдань з матеріалу інших навчальних предметів, що мають допоміжне
значення для вивчення теми й сприяють глибшому сприйманню та осмисленню певного
поняття.
Міжпредметні зв’язки предметів мовного циклу, у тому числі іноземної мови, з іншими можуть
встановлюватись за пропонованим в підручниках або дібраним учителем ілюстративним
матеріалом (з природознавства, основ здоров’я, «Я у світі», музичного і
образотворчого мистецтва), за яким створюється мовленнєва ситуація для
виявлення учнями емоційно-ціннісних ставлень до зображеного. Учитель може
організувати полілог, дискусію, запропонувавши учням висловити власну думку, а
також може організувати роботу з добору схожих і протилежних за значенням
слів, пояснення значення слів тощо.
Якщо вчитель
передбачає встановлення міжпредметних зв’язків із залученням додаткового
матеріалу, а саме репродукцій, аудіо-, відеозаписів музичних творів, то бажано
добирати їх з огляду на зміст навчальних програм з образотворчого і музичного
мистецтва для певного класу.
Формуванню в учнів
цілісної картини світу сприятимуть інтегровані
уроки (коли у межах одного уроку вивчається матеріал різних навчальних
предметів), а також бінарні інтегровані уроки (коли у межах двох уроків поспіль опрацьовується матеріал
двох і більше навчальних предметів). Основою ефективності таких уроків є чітке
визначення мети і відповідне їх планування для забезпечення різнобічного
розгляду учнями певного об’єкта, поняття, явища з використанням засобів різних
навчальних предметів.
Особливість планування
і проведення інтегрованих і бінарних інтегрованих уроків у початковій школі
полягає у тому, що вони можуть проводитись як одним учителем, який викладає
предмети, які інтегруються, так і двома вчителями у випадках, коли другий
предмет, що інтегрується, викладає фахівець (учитель, який викладає відповідний
предмет в основній школі). Через складність координації діяльності педагогів у
другому випадку такі інтегровані уроки проводять необґрунтовано рідко, тому
необхідно планувати такі уроки заздалегідь.
Інтеграція уроків з
природознавства, трудового навчання, музичного і образотворчого мистецтва з
українською мовою відбувається на основі реалізації мовленнєвої й
соціокультурної (за темами «Рідний край», «Батьківщина», «Громадські місця»)
змістових ліній, а з уроками літературного читання – завдяки добору відповідних
за змістом творів.
Під час інтеграції з іншими
навчальними предметами у 1 класі
вивчатиметься такий програмовий матеріал, як розрізнення назв предметів за
питаннями хто це? що це?; робота над
скоромовками, загадками, віршами; зображення ліній і фігур, штрихування і
розфарбовування; зображення ліній, схожих на елементи букв; мовні і немовні
звуки; співвідношення зображень об’єктів навколишнього світу із
звуками/буквами, що є в їхніх назвах; співвідношення зображень об’єктів
навколишнього світу зі словами, що їх називають; читання речень, коротких
текстів із вивченими буквами; робота над текстами природознавчого змісту;
слухання-розуміння текстів; побудова запитань і відповідей за прослуханим чи прочитаним
текстом; розігрування діалогів за заданою темою; повторення зразка зв’язного
висловлювання; переказування невеликого прослуханого тексту з опорою на подані
словосполучення, запитання, план; побудова зв’язного висловлювання за поданим
початком і малюнком, на основі прослуханого тексту, випадку із життя;
усвідомлене читання доступних текстів; робота з дитячою книжкою; добір і
записування назв зображень об’єктів навколишнього світу; складання і
записування речень за ілюстраціями, навчальними ситуаціями, подіями з життя
тощо.
У 2 класі під час інтеграції української мови з іншими навчальними
предметами вивчатиметься такий програмовий матеріал за мовленнєвою змістовою лінією,
як слухання-розуміння текстів художнього, розмовного або науково-художнього стилів;
усвідомлення елементів фактичного змісту, запам’ятовування послідовності подій;
побудова запитань і відповідей за прослуханим чи прочитаним текстом;
відтворення та розігрування діалогів із прослуханих, прочитаних казок,
розповідей; повторення зразка зв’язного висловлювання; переказування
прослуханого, прочитаного тексту за поданим планом; самостійне переказування
прослуханого, прочитаного, побаченого, виявлення свого ставлення до подій,
персонажів; складання розповіді на основі спостереження, власного досвіду, за
малюнком, серією малюнків, поданим початком, початком і кінцівкою; добір і
записування назв зображень об’єктів навколишнього світу; складання і
записування речень, що передають зміст малюнка, вид із вікна; складання 2-3
речень на задану тему, пов’язування їх між собою.
У 3 класі в процесі інтеграції з іншими
навчальними предметами вивчатиметься такий програмовий матеріал:
з української мови, як читання напам’ять
віршів і прозових творів; складання діалогу за малюнком, ситуацією;
переказування тексту за планом, опорними словами; висловлення своєї думки про
явища і події; повторення зразка зв’язного висловлювання з доповненням,
змінами; складання усних зв’язних висловлювань (розповідь, опис, міркування)
самостійно та за початком, основною частиною та кінцівкою, планом; складання і
записування запитань за змістом прочитаного, на задану тему та відповідей на
запитання; робота з деформованим текстом; написання переказів (розповідний
текст) за планом, з опорою на ключові слова та словосполучення; висловлення
власної думки в письмовій формі; удосконалення змісту і форми написаного
тексту; добирання слів для якнайточнішого вираження думки під час усного і
писемного мовлення;
з літературного читання, як визначення теми і основної думки твору;
знаходження у тексті опису природи тощо; визначення теми прислів’їв, віршів,
прозових творів.; складання простого плану до невеликих текстів; переказ за
планом; формулювання запитання і відповіді за змістом прочитаного; складання
діалогу (5-6 речень) на основі прочитаного; аналіз тексту з метою знаходження
певних ознак описуваних предметів, явищ, подій, встановлення
причинно-наслідкових зв’язків, визначення нового, узагальнення, доведення тощо;
виділення головного в прочитаному, співвідношення головної думки з заголовком,
прислів’ям, ілюстрацією; сенсорно естетичне сприймання художніх творів через
аналіз зображення словом кольорів, форм, звуків природи; визначення настрою,
загальної тональності твору; висловлювання про враження від прочитаного;
пізнавальна наукова інформація; порівняння художнього і науково-художнього
твору; самостійний добір книг за темою; читання дитячої періодики; колективне
обговорення прочитаного; колективне та індивідуальне складання варіантів
кінцівки літературної казки, творів-мініатюр, загадок, лічилок, заповнення
пропусків у творах; інсценування прочитаного.
У
4 класі має здійснюватися така робота
з інтеграції навчального матеріалу:
з української мови: усвідомлення фактичного змісту
тексту; запам’ятовування послідовності подій, встановлення причинно-наслідкових
зв’язків, складання діалогу, зв’язного висловлювання (розповідь, опис,
міркування) за малюнком, описаною ситуацією – з опорою на допоміжні матеріали
(поданий зачин або кінцівку, опорні сполучення слів, план); переказ (докладний
або вибірковий) тексту з опорою на поданий або колективно складений план,
опорні сполучення слів, а також без опори на допоміжні матеріали; висловлювання
власних думок із приводу прочитаного, почутого, обґрунтування їх, доповнення
тексту на основі особистого життєвого досвіду (використовуються
тексти-розповіді, описи, міркування); складання і записування зв’язних між
собою речень, які описують малюнок, частину інтер’єру класу, навчальну ситуацію
на уроці; запитань на задану тему та відповідей на запитання; докладного чи
вибіркового переказу; розповіді, опису, міркування на добре знайому тему;
з літературного читання: свідоме, правильне,
виразне читання вголос із дотриманням основних норм літературної вимови;
усвідомлене, із дотриманням темпу читання мовчки різних за обсягом і жанровою
специфікою текстів; самостійне визначення теми і основної думки твору;
встановлення причинно-наслідкових зв’язків; складання плану і користування ним
для переказу тексту; самостійний добір книг; підтримання колективної дискусії
за змістом прочитаного.
Необхідно залучати і внутрішні резерви математики (вплив
предмета на розвиток критичного мислення, вміння логічно доводити свою думку,
обґрунтовувати свою позицію, вести полеміку) для становлення молодшого школяра як особистості,
свободи його самовизначення, досягнення ним ситуації успіху, формування у нього
громадянської позиції, що базується на системі гуманістичних цінностей.
Добираючи додаткові матеріали до уроків математики,
учителям слід звернути особливу увагу на відповідність їх змісту програмі,
віковим особливостям і навчальним можливостям учнів.
Окрему увагу варто приділяти розвитку математичного
мовлення учнів. Це має бути системною роботою, що спрямована на розвиток умінь
та навичок в усній та писемній формі відповідати на запитання, усно
обґрунтовувати правильність розв’язку, будувати логічні конструкції з
використанням відповідних словосполучень.
Звертаємо увагу, що відповідно
до Інструкції щодо заповнення класного журналу для 1-4 класів загальноосвітніх
навчальних закладів (наказ МОН України 08.04. 2015 року № 412) дату і тему
кожного з бінарних інтегрованих уроків записують окремо на сторінках фіксації
проведення уроків із певного предмета, а дату і тему інтегрованого уроку
фіксують на сторінці одного (за вибором учителя) з тих навчальних предметів,
зміст яких інтегрувався.
Реалізація компетентнісного підходу в навчанні молодших
школярів передбачає розширення діапазону форм організації навчання, методів та
способів навчальної взаємодії у взаємозв’язку урочної та позаурочної діяльності. Тож
із метою застосування учнями здобутих у процесі
навчальної діяльності знань, умінь і навичок у позаурочний час можуть
організовуватися різноманітні виховні заходи –
конкурси ерудитів, знавців навчальних предметів, інтелектуальні ігри «Що? Де? Коли?»
тощо.
Потужним
потенціалом для забезпечення єдності навчального і виховного процесів володіють
такі організаційні форми навчання як навчальний проект, колективна творча
справа. Наприклад, у 3 класі під час опрацьовування теми «Вода та її
властивості» на уроках природознавства можна запропонувати учням навчальний
проект щодо скорочення витрат води, у процесі виконання якого вони
з’ясовуватимуть кількість витрат води вдома (наприклад, під час чищення зубів),
у школі (під час миття рук) і визначатимуть шляхи їх скорочення, готуватимуть
пам’ятки і розміщуватимуть їх над раковинами та ін.
У випадках, коли
програмовий матеріал різних навчальних предметів дозволяє інтегрувати його в
межах одного навчального дня, можуть організовуватися так звані «тематичні дні»,
коли всі уроки за розкладом спрямовують на реалізацію єдиної виховної мети, що
знаходить логічне продовження у виховному заході.
З метою забезпечення міжпредметної інтеграції математики
з іншими навчальними предметами необхідно посилити виховний компонент
цього навчального предмета. Найбільший потенціал для цього мають текстові
задачі. Сюжети завдань, у яких описуються досягнення українців (світові й
олімпійські рекорди українських спортсменів, здобутки дослідників і науковців,
шедеври світового мистецтва, створені українцями тощо), історичні й географічні
пам’ятки, історичні події, які вплинули на розвиток держави, будуть
сприятливими для формування патріотичних
почуттів учнів, розвитку їхньої національної самосвідомості тощо.
Резервом оптимізації навчального процесу на
компетентнісних засадах є його практична
спрямованість. З цією метою пропонується розширення діапазону
організаційних форм, методів навчання, способів навчальної взаємодії, з огляду
на формування способу дій, що передбачає залучення учнів до практичної
діяльності. Пріоритет належить засвоєнню навчального матеріалу у процесі
екскурсій, квестів, організації і проведення конкурсів, зустрічей, практикумів.
Серед методів
навчання мають домінувати інтерактивні, методи навчання у русі тощо. Діапазон
навчальної взаємодії школярів має розширюватися поступово: у 1-2 класах - це
переважно робота в парах і в малих групах (3 учні), у 3-4 класах – групова,
командна робота.
Необхідно відмовитися від практики механічного заучування
навчального матеріалу, а натомість використовувати способи поступового
запам’ятовування у процесі роботи. Для цього вчитель має організувати роботу з
пам’ятками, опорними схемами, таблицею множення тощо до того часу, доки не
відбудеться практичне засвоєння їхнього змісту. З цією метою можуть
використовуватися дидактичні ігри, що ґрунтуються на активізації кінестетичного
каналу сприймання інформації – класики, пальчикові ігри (на усну лічбу, у тому
числі таблиці множення, правопису словникових слів тощо).
Необхідно мінімізувати використання зошитів із друкованою
основою і передусім із таких навчальних предметів, де формування навички
практично виконувати роботу є їх основною метою («Інформатика», «Основи
здоров’я», «Я у світі» тощо). На цих уроках учитель може організувати бесіди,
дискусії за змістом мультфільмів (наприклад, телеканалу «ПлюсПлюс»), читання
літературних текстів, публікацій у дитячій періодиці, ситуацій, що висвітлюють
у новинах, тощо, а також колективні творчі справи,
навчальні проекти, зустрічі з фахівцями державних установ, екскурсії тощо.
Водночас у межах уроків з «Основ здоров’я» можуть проводитись
бесіди-інструктажі з безпеки життєдіяльності. У разі проведення в межах уроку
бесід-інструктажів, окрім запису на сторінці з навчального предмета про
проведення уроку, учитель фіксує це у розділі VІІІ
класного журналу «Облік проведення бесід, інструктажів із безпеки
життєдіяльності».
Водночас для формування і перевірки предметних
компетентностей учитель має спиратися на систему інтегрованих завдань, спрямованих на застосування учнями способів
навчально-пізнавальної діяльності, знань, умінь і навичок для розв’язання
певних задач у змодельованих життєвих ситуаціях. На
відміну від тестової форми, у такому форматі організації роботи учень матиме
змогу здійснювати різноманітні мисленнєві операції, розкривати
причинно-наслідкові зв’язки, аналізувати, зіставляти пропоновану ситуацію і робити висновок, а не
механічно обирати один із варіантів
відповіді.
Вивчення іноземної мови
У початковій школі особливо важливо розвивати в дітей позитивну мотивацію
до вивчення іноземної мови, а також
формувати здатність і готовність до іншомовного навчання на наступному етапі
основної школи.
Ефективність
раннього початку вивчення іноземної мови не викликає сумнівів, тому що мова,
вивчена в дитинстві, розкриває мовні й комунікативні здібності учня: мимоволі
зіставляються факти двох мов; мовна картина світу створюється окремо для кожної
мови.
Іншомовна діяльність як новий спосіб спілкування молодшого школяра потребує
створення позитивної мотивації, яка є одним із найважливіших психологічних
факторів успішності вивчення іноземної мови і ключовим питанням організації
навчання молодших школярів.
1-й клас початкової школи
розглядається як основний у формуванні іноземної вимови, ритміко-інтонаційних
навичок та звуко-буквених співвідношень.
35 годин,
відведених програмою на вивчення іноземної мови в 1-му класі, планується розділити на 2 етапи – I півріччя – 16
годин для засвоєння фонологічного
аспекту мови (усний увідний курс) і 19 годин (II півріччя) на засвоєння
звуко-буквених співвідношень.
З метою полегшення оволодіння процесами читання і письма рекомендовано
використовувати стандарт напівдрукованого шрифту.
В обох випадках
оволодіння звуковою та буквеною системами іноземної мови відбувається на основі
виділених авторами комунікативних одиниць, які повністю відповідають тематиці
ситуативного спілкування та реалізують мовленнєві функції, запропоновані
програмою з іноземної мови для 1-го класу.
Знайомство учнів зі звуковою системою іноземної мови повинно відбуватися на
основі імітативно-ігрових технологій в умовах комунікативних ситуацій, що
являють собою сукупність мовленнєвих та немовленнєвих умов, необхідних і
достатніх для здійснення мовленнєвих дій. За принципом схожості типові
комунікативні ситуації поєднані за сферами спілкування.
Вивчення фонетики, тобто звукового ладу мови (звуків, звукосполучень, наголосу, ритму,
мелодики, інтонації, паузи), як самостійного аспекту не передбачається. Діти
опановують вимовні навички у ході навчання усного мовлення і читання. У школі
важко домогтися бездоганної вимови учнів, тому вимоги до неї визначають за
принципом апроксимації — наближення до правильної вимови. З цією метою
обсяг фонетичного матеріалу, яким повинні опанувати учні, обмежується, а також
допускається деяке зниження якості проголошення окремих звуків. Це має місце в
межах, що не порушує процесу усного спілкування.
Послідовність вивчення відібраного фонетичного матеріалу визначається
завданнями розвитку усного мовлення і читання і тому може варіюватися у
залежності від того, якими мовленнєвими зразками та у якій послідовності
повинен опанувати учень. Однак, у всіх випадках знайомство практично з усім
фонетичним мінімумом має місце на початковому етапі, причому значна частина припадає на перше півріччя. Тому на
початковому етапі постає відповідальне завдання – закласти основи усієї
подальшої роботи з вимови.
В оновленій програмі з іноземної мови для
учнів 1-го класу виділено найбільш відповідні сфери спілкування, а саме:
особистісна, центром якої є сім’я, друзі, дозвілля, іграшки, тварини; публічна,
що охоплює свята та традиції, пов’язані з ними; освітня, сконцентрована навколо
знань предметів шкільного побуту.
Маленьким дітям
важливо зрозуміти, що іноземна мова пов’язана з якимось іншим способом життя,
конкретними людьми, які живуть в іншій країні та користуються цією мовою. Так,
при навчанні та підготовці формування звертання, прощання до знайомих та
незнайомих людей у різних життєвих ситуаціях слід акцентувати увагу на значенні
етикетних правил, правил рольового етикету, що впливає на процес взаємного
розуміння людей, які виховувалися в різних культурах. Уже в початковій школі
учень повинен знати як привітати друга, вчителя, які комунікативні одиниці
можна використовувати, реагуючи на прості запитання типу «Як справи?», залежно
від ситуації спілкування. Засвоївши, як функціонує даний приклад у створеній
комунікативній ситуації, учень легко переносить його в реальну ситуацію в
класі, знайомлячись одне з одним і представляючи своїх друзів.
Таким чином, саме
комунікативна одиниця, що підлягає засвоєнню на уроці, визначає набір і
черговість звуків для введення та тренування, а імітативно-ігрові технології
сприяють формуванню в учнів усіх компонентів фонологічної компетенції, а саме:
ритму, наголосу та інтонації.
Принцип
міжпредметності реалізується при виконанні учнем завдань у робочому зошиті, де
запропоновано домалювати героїв, розмалювати їх, вирізати та зробити власну
іграшку, яку вони будуть представляти на уроці, драматизуючи власну казку. Усі
завдання робочого зошита сприяють розвитку самостійної навчальної діяльності,
вимагають від учнів творчого індивідуального підходу до їхнього виконання.
Отже, І півріччя закінчується засвоєнням усієї
звукової системи англійської мови і комунікативних одиниць, зумовлених
тематикою ситуативного спілкування особистісної сфери («Я», «Мій друг»,
«Сім’я», «Іграшки»).
У ІІ-му півріччі
продовжується формування мовленнєвих умінь за темами публічної та освітньої
сфер спілкування з основним акцентом на вивченні звуко-літерних співвідношень.
Засвоєння даних співвідношень не буде викликати труднощів у дітей, тому що вони
вже знайомі зі звуками іноземної мови. Новим буде порівняння звука та літери з
одного боку, і порівняння літер іноземної та української мов. До цього часу
учні 1-го класу вже знають букви рідної мови і вміють читати, тому засвоєння
літер іноземної мови буде значно легшим. Тут також будуть доцільними
комунікативно-ігрові технології, за допомогою яких учні не тільки засвоюють усі
букви алфавіту, але й відтворюють графічні образи літер, коротких слів, частина
з яких уже була засвоєна раніше.
Закінчується 1-й
рік навчання святом Букваря, на якому учні демонструють отримані знання, уміння
і навички в усній формі, на основі комунікативних завдань.
2-й рік вивчення іноземної
мови передбачає не тільки більшу
кількість годин, відведених на її вивчення, але й збільшення тем ситуативного
спілкування, особливо в публічній сфері (короткі відомості про своє місце, пори
року, екскурсії). Сфери спілкування, з якими учні познайомилися в 1-му класі,
отримують поширене тлумачення, наприклад, до представлення членів сім’ї
додається їх вік, описання зовнішності, до характеристики друзів додається опис
їхнього одягу, улюблених іграшок, захоплення.
Комунікативно-мовленнєвий
розвиток учня 2-го класу продовжується в усній формі спілкування, тобто учень
повинен навчитися сприймати і розуміти іноземну мову на слух і відповідно на
неї реагувати. У цьому віці діти легко сприймають почуте, без труднощів
розуміють на слух не тільки окремі слова, але й
цілі комунікативні одиниці, об’ємні мовні відрізки, тому навчання
аудіювання – розуміння мови, що сприймається на слух є невід’ємним компонентом
навчання комунікації. Воно складається з уміння диференціювати звуки, що
сприймаються, інтегрувати їх в смислові комплекси, утримувати їх у пам’яті під
час слухання, здійснювати можливе прогнозування і, виходячи із ситуації
спілкування, розуміти отриману інформацію. Саме через аудіювання відбувається
засвоєння мовленнєвої сторони мови, що значно полегшує оволодіння говорінням.
Матеріалом для слухання у 2-му класі слугує не тільки жива мова вчителя на
уроці, але й аудіозаписи дитячих віршиків, пісень, римівок, мікродіалогів,
міні-розповідей.
У 2-му класі
розглядається цілеспрямована робота з читанням в 2-х напрямах – навчання
техніки читання (читання вголос) та читання про себе, оскільки в 1-му класі
діти вже засвоїли англійський алфавіт, оволоділи елементарними знаннями про
звуко-літерні співвідношення. Дитина починає усвідомлювати важливість мнемічної
задачі для засвоєння навчального матеріалу, поданого вчителем. У цьому віці
відбувається інтенсивне формування прийомів запам’ятовування, тому при
формуванні вмінь читання необхідно використовувати прийоми активізації
асоціативної пам’яті учнів, спроможних «зачепити» емоційну та інтелектуальну
сфери дітей, посилити чуттєву основу їхнього сприймання
і допомогти їм більш яскраво закарбувати в пам’яті правила читання.
Навчання читання
про себе іншомовних текстів покликано вирішувати певні комунікативні задачі,
тому, починаючи з молодшої школи, слід навчати комунікативному читанню в
послідовності: від комунікації – до читання і від читання – до комунікації.
Перед тим, як діти перейдуть до читання написів під малюнками, загадок, віршів,
міні-розповідей, вони повинні будуть виконати нескладні комунікативні завдання:
відповісти на питання учителя, сказати 1-2 речення про героїв, описати їхню
зовнішність, припустити їх улюблений вид заняття і т.д. Комунікативні завдання
після читання тексту вимагають від учня поширеної відповіді на питання, виразу
за опорами (ключовими словами, малюнками).
Навчання читання на
комунікативній основі реалізують закладений у концепції
інтегративний підхід, коли мовний і мовленнєвий матеріал, що вивчається,
проходить через 3 основних аналізатори – слуховий, зоровий та моторний.
Четвертий – динамічний аналізатор - додається під час навчання письма і тим
самим остаточно закінчують формування мовних навичок та мовленнєвих вмінь.
Учні 2-го класу
засвоюють навички техніки письма – графіки та орфографії.
Саме у 2-му класі
закладаються основи грамотного письма. Навчання письмового мовлення як
самостійного виду мовленнєвої діяльності починається у 3-му класі і
продовжується до закінчення початкової школи.
До закінчення
навчання в початковій школі учень повинен навчитися не тільки грамотно
скопіювати текст англійською мовою за дотриманням прийнятих норм графіки та
орфографії, але й вставляти в нього слова та словосполучення згідно з
навчальною ситуацією, а також самостійно писати листівку, повідомлення.
В 3-4 класах значно
ускладнюється тематика мовного та мовленнєвого матеріалу для говоріння. Крім
невербальних моделей комунікативної поведінки, діти будуть уживати
емоційно-забарвлені комунікативні одиниці розмовної мови, характерні носіям мови,
які вони вивчили завдяки використанню автентичних прикладів іноземної мови
(народні наспіви, дитяча поезія, казки, оповідання тощо), та які вони будуть
уживати під час відтворення власних діалогів, що моделюють реальне спілкування.
У 3-4 класах
доцільно застосовувати ситуації, побудовані за принципом діалогу культур, а
саме: ситуацій - уявних подорожей до визначних місць країни, мова якої
вивчається, ситуацій-обміну думками, пов’язаних з обговоренням отриманих знань
про національні реалії іншої та своєї культури, наприклад, про реалії шкільного
життя, національні та родинні свята, світу дитячих захоплень тощо.
На відміну від 1 і 2 класів, в 3-4 класах
збільшується доля самостійної роботи учня над мовним та мовленнєвим матеріалом,
що дозволяє молодшим школярам реалізувати свої творчі здібності. Особливої
уваги заслуговує проектна робота як різновид творчої групової роботи молодших
школярів. Завдання-проекти мають допомагати дітям під керівництвом учителя, а
далі і самостійно створювати зміст своєї навчальної діяльності і засвоювати
його в ході підготовки й захисту кінцевого продукту обраного проекту: колажу,
альбому, сторінки з книги, постеру і т.д.
Більш успішному
засвоєнню іноземної мови та формуванню особистості учня сприяє підключення його
емоційної сфери до процесу навчання. Оскільки метою уроку англійської мови є
формування іншомовної комунікативної компетентності, то робота з розвитку
емоційного інтелекту учнів ведеться опосередковано, поєднуючи вивчення мови та
засвоєння емоційних компетенцій. Вона повинна охоплювати всі рівні діяльності
вчителя (планування уроків, оформлення кабінету, відбір навчального матеріалу
та вправ тощо) та більшість етапів уроку.
Учнів слід навчати
розумінню різних аспектів невербальної поведінки (мови тіла, жестів, міміки
тощо) та використанню цих невербальних засобів вираження емоцій. Слід звертати
увагу на тембр голосу, швидкість мовлення та інтонаційні зразки. Необхідно
дотримуватися толерантної атмосфери під час виконання завдань в парах і групах;
формувати в учнів здатність бачити різні способи вирішення однієї і тієї ж
навчальної задачі.
Під час виконання
комунікативних вправ на різних етапах уроку та відповідно до навчальної
ситуації учитель має заохочувати учнів до бажання ділитися інформацією
особистого характеру з іншими людьми, моделювати свою реакцію на натяки та
слова інших людей, пропонувати свою допомогу та підтримку, реагувати позитивно
чи негативно, демонструвати своє вміння слухати, розуміти та співчувати,
виявляти власну участь, згоду, захоплення тощо. З цією метою учнів необхідно
навчати чітко формулювати твердження, що
описують їхні емоції та відчуття, висловлювати
побажання, говорити про те , що для них важливо та цікаво, виявляти інтерес до
співрозмовника, отримувати задоволення від спілкування, позитивно реагувати на
важливі для співрозмовника події, уважно та активно слухати, уміти ставити
питання та заглиблюватися в деталі.
Для повноцінного забезпечення навчального процесу вчитель може залучати додаткові засоби (аудіо/відео записи,
дидактичні копіювальні матеріали, електронні носії інформації тощо) та активно
використовувати такі види навчальної діяльності учнів на уроці, як: розучування
та відтворювання пісень, музичних римівок, лічилок, віршів, епізодів
мультфільмів, адаптованих до умов навчання. Це
не тільки урізноманітнить навчальний процес, а й сприятиме підвищенню його
ефективності, дозволить індивідуалізувати та диференціювати навчальну
діяльність учнів відповідно до їхніх особистісних рис, здібностей та рівнів
навченості.
Доцільно активніше впроваджувати у практику школи навчальні інтернет-ресурси, які збагачують
соціокультурну компетенцію учнів, знімають психологічний бар’єр перед вивченням
іноземної мови, розвивають соціальні й особистісні якості школярів: упевненість
у собі і здатність працювати в колективі, а також показують результативність
навчання через установлення міжкультурних зв’язків у віртуальному просторі.
Можливості використання Інтернет-ресурсів не повинна обмежуватися розташуванням
закладу чи його статусом.
Усе це сприятиме
реалізації одного з провідних завдань середньої школи – навчати учнів успіху, у
нашому випадку – вивчення і використання іноземної мови у міжкультурному
спілкуванні.
Навчальні програми не встановлюють порядок
(послідовність) вивчення предметної тематики у рамках навчального року, а лише
вказують на зміст, вивчення котрого є об’єктом тематичного контролю та
оцінювання у рамках семестрового і підсумкового контролю.
Програми з іноземних мов мають
наскрізний характер та представлені в єдиній системі, в діяльнісній
термінології з чітко вираженою кореляцією між класами.
Звертаємо увагу на
те, що у загальноосвітніх навчальних закладах можe використовуватися лише те
навчально-методичне забезпечення, що має відповідний гриф Міністерства освіти і
науки України. Перелік рекомендованої літератури затверджується наказом
Міністерства освіти і науки України та оприлюднюється через «Інформаційний
збірник Міністерства освіти і науки України». Із зазначеним переліком можна
буде ознайомитися на сайті Міністерства освіти і науки України www.mon.gov.ua
З огляду на те, що
майже всі стратегічні документи щодо вивчення іноземних мов, зорієнтовані на
Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти, то більш детально
ознайомитись із основними положеннями цього документа можна на сайтах: http://www.coe.int; www.britishcouncil.org.ua; www.goethe.de/kiev
Учитель/учителька у початковій школі є ключовою фігурою,
яка власним прикладом, способами взаємодії з учнями, батьками, колегами, а не
декларацією певних положень, формує позитивне ставлення дитини до себе, інших
учнів, педагогів, школи, навчання. Провідною стильовою характеристикою
діяльності вчителя/вчительки початкової школи є демократичність. Перехід початкової освіти на якісно новий рівень можливий лише за умови
конструктивної взаємодії школи й родини на засадах партнерства. Розуміння
пріоритетності родинного виховання
ставить перед школою завдання залучення батьків до організації
навчально-виховного процесу як його рівноправних учасників.
Обсяг домашніх завдань визначається згідно з
Державними санітарними правилами і нормами влаштування, утримання загальноосвітніх
навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу (ДСанПІН 5.5.2.008-01).
У 1-му класі домашні завдання не задаються.
У 2-4 класах обсяг
домашніх завдань з усіх предметів має бути таким, щоб витрати часу на їх
виконання не перевищували: у 2-му класі – 45 хвилин; у 3-му класі – 1
години 10 хвилин; 4-му класі – 1 години 30 хвилин.
У 2 класі учням можуть пропонуватися завдання, які мають
місце виключно за умов зорієнтованості на конкретну дитину і відповідною
диференціацією за рівнем складності та змістом. Визначальним для прийняття
учителями рішення пропонувати такі завдання чи ні, є їх доцільність для
успішного просування кожної дитини за власною освітньою траєкторією.
Акцентуємо увагу на
правильному визначені обсягу домашнього завдання, щоб учні не відчували
перевантаження. Для цього необхідно враховувати зайнятість учнів з інших
предметів у цей день, темп і ритм роботи учнів, стан їхнього здоров’я.
Недопустимим є перевантаження учнів завданнями, які містяться
у додаткових посібниках, зошитах з друкованою основою: зафарбовування малюнків,
складання схем, таблиць, виконання додаткових завдань і вправ, написання
домашніх творів тощо.
Завдання мають бути
посильними для самостійного виконання учнями. Не можна пропонувати завдання на
невідпрацьований матеріал, який не пояснювався на уроці, оскільки в такому
випадку вся складність засвоєння навчального матеріалу переноситься з уроку на
домашню роботу. Недопустимим є домашнє завдання з написання рефератів.
Домашні завдання не задаються учням на вихідні, святкові
та канікулярні дні.
Оцінювання
навчальних досягнень учнів початкових класів.
Поточний і підсумковий контроль за рівнем навчальних
досягнень учня/учениці здійснює вчитель/вчителька на підставі загальних критеріїв
і норм оцінювання результатів навчальної діяльності учня/учениці з навчальних предметів таких освітніх
галузей: «Мови і літератури», «Математика», «Природознавство»,
які визначаються у нормативно-правових документах.
Оцінювання навчальних досягнень
учня/учениці зорієнтоване на формування його рефлексивної позиції, мотивації на
досягнення успіху в особистісному зростанні. Тому важливим фактором є те, що
результати навчальних досягнень учня/учениці не озвучуються в класі та на
батьківських зборах. Ця інформація стосується тільки вчителя-учня-батьків (або
осіб, які їх замінюють) і має бути описовою,
з детальним поясненням досягнень дитини та доброзичливою допомогою.
Перевірку навчальних досягнень учня/учениці початкової школи здійснюють з урахуванням принципів психологічної
комфортності і здоров’язбережувального характеру навчально-виховного процесу.
З метою зменшення психологічного
напруження у першокласників, для письма рекомендується користуватись простим
олівцем – за рішенням вчителя, відповідно до рівня готовності дітей. На розсуд
вчителя допускається виправлення або гумкою, або закресленням. Звертаємо увагу
вчителів, що наявність охайних виправлень, здійснених самою дитиною, не впливає
на оцінку за роботу, про що зазначається в оновлених орієнтовних вимогах до
оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів. Необхідно пам’ятати,
що дитина має право на помилку.
Використання олівця рекомендоване
до сформування навички письма. Час і етап переходу на кулькову ручку визначає
сам вчитель, індивідуально для кожної дитини.
При перевірці письмових робіт в
адаптаційному періоді навчання в 1 класі не рекомендується використання ручки з
червоною пастою для позначення помилок. Звертаємо увагу, що для успішного і
вмотивованого навчання дітям початкової школи важливо отримувати більше схвалень
їхньої роботи, аніж виправлень чи вказівок на помилки.
Для оцінювання письмових робіт в
зошитах, а також у щоденниках можна використовувати колір ручки за вибором
вчителя.
Основні зміни у навчальних
програмах
Наказом
Міністерства освіти і науки України від 05.08.2016 № 948 «Про затвердження змін
до навчальних програм для 1-4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів» з
метою розвантаження навчальних програм для учнів початкових класів затверджено
зміни до наступних програм: «Українська мова», «Літературне читання»,
«Математика», «Природознавство», «Я у світі», «Інформатика», «Трудове
навчання», «Іноземні мови для загальноосвітніх та спеціалізованих навчальних
закладів», «Образотворче мистецтво», «Музичне мистецтво», «Мистецтво», «Фізична
культура» «Основи здоровʼя». До найбільш суттєвих змін належать такі:
знято фіксовану
кількість годин на вивчення кожної теми. Учителі визначатимуть їх самостійно,
враховуючи рівень підготовки класу, наявність навчально-методичного
забезпечення та регіональні особливості;
знято дублювання
змісту у навчальних предметах «Основи
здоровʼя», «Я у світі», «Природознавство»;
здійснено перерозподіл тем між класами з метою приведення процесу навчання
у відповідність до вікових можливостей молодших школярів та принципу
здоров’язбереження;
уніфіковано
термінологію програм, якою мають послуговуватися вчителі та автори підручників,
її наближено до вікових особливостей молодших школярів.
У пояснювальних записках до окремих предметів корегувались цілі й завдання,
уточнювались особливості організації вивчання програмового матеріалу. Зокрема, у навчальній програмі з «Української мови» уточнено перелік словникових слів, зокрема,
вилучено ті, що не є поширеними в мовленні молодших школярів (цемент, фанера, республіка тощо),
натомість додано нові, які набули широкого вжитку (аеропорт, милосердний, ноутбук та ін.). Із програмових вимог
видалено письмо на дошці. Із мовленнєвої змістової лінії в 2-4 класах вилучено
підрозділи «Аудіювання» й «Читання» (їх перенесено до програми з літературного
читання).
У 1 класі
вилучено умовне позначення слів і речень та складання речень за графічною
схемою.
У програмі для
2 класу конкретизовано правила переносу слів, а саме: з буквосполученнями дж, дз, йо, ьо, апострофом, подовженими
приголосними звуками; розділ «Корінь слова. Спільнокореневі слова» та правопис
слів з ненаголошеними [е], [и] в корені перенесено до програми для 3 класу.
У 3 класі в
розділі «Текст» замість міркування введено есе (розмірковування в довільній
формі на будь-яку знайому тему); усунуто складання текстів-інструкцій, побудову
речень за схемами.
У програмі для 4 класу вилучено
змінювання дієслів за особами та правопис особових закінчень дієслів.
У програмі з
«Літературного читання» конкретизовано
позиції, які спрямовують учителя на реалізацію компетентнісного підходу
(наприклад, «користується прийомами з розвитку темпу читання» замінено на
«виконує вправи з...»; «має уявлення про один із способів зображення персонажа
– опис його зовнішності» замінено на «знаходить у тексті опис зовнішності
персонажа» тощо) та формування ціннісного ставлення до читання як джерела знань
і як засобу естетичного задоволення (наприклад, розповідає про свої враження, почуття, які виникли під час читання/слухання;
називає події твору, які їх викликали; пояснює свою думку).
Формулювання змісту
навчального матеріалу у вигляді методичних рекомендації уніфіковано відповідно
до формату такого документа, як навчальна програма.
Уведено розділ «Аудіювання – слухання-розуміння усного мовлення» із вимогами по кожному класу з урахуванням тих, що були зазначені в
програмі з української мови та відповідно було додано опис цього розділу у
пояснювальній записці програми.
Спрощено вимоги до навчальних досягнень учнів, щодо власних висловлювань;
обов’язкової кількості творів, що учні мають читати напам’ять.
Проаналізовано
та оновлено коло читання в кожному класі з використанням
рекомендаційних списків дитячої літератури, що були надані Національною бібліотекою
України для дітей, авторитетними електронними ресурсами. Для виконання
програми планується видання навчальної книги серії «Шкільна бібліотека» для учнів
1-2 та 3-4 класів, до якої увійдуть твори авторів, прізвища яких уведено в
програму.
У програмових вимогах вилучено кількісні показники темпу читання, натомість
прописано якісні характеристики навички читання (наприклад, учень/учениця 4
класу читає вголос свідомо, правильно, виразно із дотриманням основних норм
літературної вимови і мовчки (усвідомлено) в оптимальному для розуміння темпі).
У програмі з «Іноземних мов»:
суттєво спрощено вимоги до письма
для учнів 1-го класу;
скорочено обсяг висловлювань у
мовленнєвій компетенції «Говоріння» та обсяг письмових повідомлень у
мовленнєвій компетенції «Письмо»;
вилучено складні граматичні форми, що належать до мовного рівня А2: множина
іменників, закінчення (-es) (1 клас),
присвійний відмінок іменника (3 клас), Present Perfect (4 клас),
структура to be going to (4 клас);
вилучено з лінгвістичної лексичної компетенції теми «Шкільне приладдя» (2
клас), що дублює вимоги 1-го класу;
спрощено вимоги до письма у 3 класі щодо написання листів та листівок («за зразком оформлюють короткі повідомлення та листівку-вітання,
СМС»);
уточнено мовленнєві функції щодо опису емоційного стану: «виражати
настрій»;
уточнено вимоги мовленнєвої компетенції «Аудіювання», з урахуванням роботи
з навчальними аудіо- та відеоматеріалами;
уточнено тематику ситуативного спілкування:
«Дозвілля» («Іграшки», «На прогулянці») – 1 клас, «Свята та традиції» («Харчові продукти») – 2 клас, «Помешкання»
(«На кухні»), «Природа і навколишнє середовище» («Пори року»), «Відпочинок і
дозвілля» («Поїздка на канікулах») – 3 клас, «Свята і традиції» («Святкування у
кафе») – 4 клас.
У програмі з «Математики»
відбулося зміщення акцентів із знаннєвих результатів на діяльнісні. У такий
спосіб ураховано пропозиції фахівців щодо необхідності реалізації
диференційованого підходу до учнів із різними навчальними можливостями. В оновленій програмі пропонується у
другому класі виконувати множення зручним для дитини способом: замінювати
додаванням, зважаючи на попередній результат, з опорою на таблицю. Зміщено акценти щодо набуття учнями
обчислювальної навички як найвищого ступеня оволодіння прийомами обчислення.
У
програмі з «Природознавства» знято розподіл годин на вивчення кожного
розділу. Збільшено кількість уроків-екскурсій та спостережень у природі.
Розширено тематику навчальних проектів. Приведено у відповідність зміст
навчального матеріалу та вимоги до кінцевих результатів засвоєння програмового
змісту з урахуванням вікових особливостей учнів початкових класів.
Тему «Тіла і речовини»
інтегровано у зміст програми 1-го, 2-го, 3-го та 4-го класів. У першому класі в
розділі «Навколишній світ» формуються уявлення про тіла неживої природи, природні
та штучні тіла. У розділі «Нежива природа» діти знайомляться з речовинами на
прикладі води, повітря, піску, глини та досліджують деякі їхні властивості.
У другому класі формується уявлення про агрегатні стани
речовини на прикладі води (твердий – лід (cніг); рідкий – вода; газоподібний –
водяна пара) та перехід води з одного стану в інший за нагрівання та
охолодження (утворення хмар та опадів,
колообіг води у природі, замерзання водойм, відлига). Учні набувають
практичних навичок, досліджуючи речовини
у різних агрегатних станах, порівнюють властивості льоду та снігу, усвідомлюють, що сніг і лід – це вода,
досліджують сніжинки за допомогою лупи та за малюнками.
У третьому
класі поглиблюються знання учнів про речовини та їхні властивості, формується
поняття про розчинні та нерозчинні у воді речовини, учні досліджують розчинність речовин,
що використовуються у побуті. Вивчаючи властивості води, варто наголосити, що всі рідини приймають форму посудини, у яку їх наливають, текучі, але водночас мають і
відмінні властивості (практична робота «Порівняння властивостей води та інших рідин»). При вивченні складу повітря учитель наголошує, що воно є сумішшю
газоподібних речовин (кисню, азоту, водню вуглекислого газу, водяної пари та
ін.). Властивості газоподібних речовин вивчаються на прикладі повітря. Усі гази
займають весь доступний їм простір, легко стискаються, розширюються при
нагріванні і водночас мають різні властивості (на прикладі кисню, водяної пари,
вуглекислого газу).
У темі «Корисні копалини» поглиблюються
знання учнів про властивості речовин у різних агрегатних станах на прикладі
твердих, рідких та газоподібних корисних копалин. Знайомлячись
із колекцією корисних копалин учні порівнюються
їхні властивості.
При вивченні
ланцюгів живлення, травної, дихальної та кровоносної систем, гігієни шкіри,
складанні раціону здорового харчування знання учнів про речовини у 3-му класі розширюються, а узагальнити їх допоможе проект «Різноманітність речовин і матеріалів та використання їх людиною».
Навчальна програма «Я у світі» зазнала
таких змін: знято теми, які дублюються зі змістом предмета «Основи здоров’я» і які доцільніше
вивчати на «Основах здоров’я» («розвиток
людини протягом життя», «зовнішність людини» тощо). До програми включено
практичні роботи, рольові ігри, дискусію, навчальні проекти. Зроблено акцент на
тому, що проекти можуть бути колективні, групові, індивідуальні.
На кожен навчальний проект запропоновано кілька тем. Це дасть змогу об’єднати деякі теми, чим розвантажить програму та надасть право вибору
як вчителю так і учню/учениці.
У програмі «Основи здоровʼя» вилучено інформацію щодо оцінювання навчальних досягнень учнів, у розділі
«Фізична складова здоров'я» поняття «мінерали» і «мікроклімат», оскільки в
змісті навчальної програми з природознавства не передбачено формування понять
«клімат», «мінерали» та «гірські породи»; вимогу «називає групи зубів та їх
функції тощо.
З програми «Трудове навчання» вилучені теми «Виготовлення об’ємних виробів з дроту» та «Бісероплетіння».
Зміст практичної роботи визначається вчителем/вчителькою самостійно залежно від
теми уроку та виду робіт, що виконуватимуться під час уроку. Об’єкти праці для
виготовлення на уроках учитель/учителька добирає опираючись на побажання учнів.
Навчальна програма «Музичне мистецтво»
оновлена за рахунок вилучення важких для сприймання дитиною
теоретичних формулювань, музичних творів застарілого змісту або складних для
сприйняття учнями цього віку.
Наданням
вчителеві/вчительці більше можливостей для вибору репертуару - 50% музичного матеріалу вчитель/вчителька
може обирати на свій розсуд – із запропонованого програмою додаткового
репертуару або здійснювати доцільну заміну відповідно до умов школи,
підготовленості та запитів учнів тощо. Введено пункт «Орієнтовний матеріал
для…» замість «Основний матеріал для….».
У програмі «Образотворче мистецтва» вилучено зайву теоретичну інформацію.
Навчальна програма «Мистецтво» зазнала незначних змін, до переліку синтетичних мистецтв додано
«цирк», в «Орієнтовні твори для сприймання теми» - «Картини місцевих художників» та
«Роботи місцевих художників та майстрів», в перелік ХТ (художні техніки): роздмухування,
набризк, монотипія, діатипія, гратографія, плямографія.
Програма з «Інформатики»
оновлена з дотриманням концентричності. Тема «Графіка» розглядалася лише у
другому та четвертому класах, тепер ця тема є з 2 по 4 класи. Зміст навчального
матеріалу розділ «Текст» доповнено темами «Сприймання тексту в електронних
книгах» та «Орієнтування в списку книг електронної бібліотеки». Програму
осучаснено внесенням до її змісту понять, які вивчаються на інших предметах
(електронні карти, схеми, діаграми тощо).
Зміст навчального матеріалу та державних вимог до рівня навчальних
досягнень учнів програми «Інформатика» мають нове формулювання з передбаченням, що дитина зможе
практично виконати дії на стаціонарному, портативному, будь-якому мобільному
пристрої, незалежно від різноманіття операційних систем та від того чи в інстальованій
програмі на ПК буде виконуватись, чи в хмарному середовищі. Опис практичних частин
оновлено так, що можна не завантажувати жодну програму на стаціонарний
комп’ютер, окрім операційної системи, а виконувати все в Інтернеті.
Важливим
чинником сучасної освіти є використання знань з інформатики для медійної та
інформаційної грамотності дитини як складової успішності у навчанні інших
предметів.
У державні вимоги до навчальних досягнень учня/учениці
включено фразу «учень/учениця використовує у своєму мовленні», до кожної теми.
Це зроблено з метою уникнення застосування дітьми абстрактних понять, складних
наукових термінів.
У
програмі «Фізична культура» замінено
термін «Школи вправ, м’яча та ін.», вилучено систему оцінювання фізичної підготовленості
школярів 7-10 років, лист контролю
фізичної підготовленості учня, критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з
предмета «Фізична культура», тестові
завдання для оцінювання теоретичних знань учнів 2-4 класів тощо. Доповнено зміст сучасними рухливими іграми та
вправами на релаксацію. Лижну і ковзанярську
підготовку та плавання винесено у додатки, зміст яких можна використовувати за
наявності відповідних умов.
У зв´язку з внесеними змінами у
навчальні програми, наголошуємо, що календарне та поурочне планування
здійснюється вчителем у довільній формі, у тому числі з використанням
друкованих чи електронних джерел тощо. Формат, обсяг, структура, зміст та
оформлення календарних планів та поурочних планів-конспектів є індивідуальною справою вчителя.
Встановлення універсальних у межах навчального закладу, міста, району чи
області стандартів таких документів є неприпустимим.
Автономія вчителя має бути забезпечена вільним
вибором форм організації навчально-виховного процесу, способів навчальної
взаємодії, методів, прийомів і засобів реалізації змісту освіти. Отже, вчитель
має право самостійно переносити теми уроків, відповідно до засвоєння учнями
навчального матеріалу, визначати кількість годин на вивчення окремих тем. Адміністрація навчального закладу або
працівники методичних служб можуть лише надавати методичну допомогу вчителю, з
метою покращення навчально-виховного процесу, а не контролю.
Для реалізації
оновленого змісту навчальних програм місцевим органам управління освітою та
обласним інститутам післядипломної педагогічної освіти необхідно скоординувати роботу усіх регіональних методичних служб та провести
широку інформаційну роботу. Обласним інститутам післядипломної педагогічної
освіти відкорегувати навчальні плани курсів підвищення кваліфікації вчителів
початкових класів; спланувати проведення тематичних постійно діючих семінарів,
семінарів-практикумів, круглих столів, тренінгів, виїзних засідань кафедр та
відділів з метою ознайомлення з особливостями змісту та методикою викладання
предметів за оновленими програмами.
Основна і старша
школа
Українська мова
Вивчення української мови здійснюватиметься за такими програмами:
у 5-8
класах за навчальною програмою для 5-9 класів загальноосвітніх
навчальних закладів: Українська мова. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх
навчальних закладів з українською мовою навчання. − К.: Видавничий дім
«Освіта», 2013 (зі змінами, затвердженими наказом Міністерства від 29.05.2015 №
585);
у 9 класах загальноосвітніх навчальних закладів − за програмою:
Українська мова. 5-12 класи. − К. : Ірпінь: Перун, 2005 (зі змінами,
затвердженими наказом Міністерства від 29.05.2015 № 585);
у 10-11 класах - за програмами, затвердженими наказом Міністерства від 28.10.2010 № 1021,
крім рівня стандарту; рівень стандарту
за змінами, затвердженими наказом Міністерства
від 14.07.2016 № 826.
Програми розміщені на офіційному сайті МОН за посиланням:
http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html.
Зміст програм з української мови
для 5-9
класів та 5-12 класів, зокрема
для 8 та 9 класів, у 2015 році доопрацьовано (таблиця).
|
Клас
|
Спрощено тему
|
Вилучено тему
|
Додано тему
|
Перенесено тему
|
Змінено формулювання тексту програми
|
|
8 клас
( за програмою 2013)
|
У мовленнєвій змістовій лінії, підрозділі «Відтворення тексту»
спрощено шляхом заміни виду роботи:
«Вибірковий переказ розповідного тексту з елементами опису пам'яток
історії й культури в науковому стилі»(усно) замінено на «в художньому»;
«Вибірковий переказ розповідного тексту з елементами опису
пам'яток історії й культури в публіцистичному стилі» (письмово) замінено на «докладний
переказ».
|
У мовленнєвій змістовій лінії, підрозділі «Відтворення тексту»
вилучено
«Стислий переказ розповідного тексту з елементами опису місцевості в
художньому стилі»(усно); «Докладний переказ тексту художнього стилю із творчим завданням» (письмово).
У мовленнєвій змістовій лінії, підрозділі «Створення власних
висловлень» вилучено
«Твір-оповідання на основі
почутого (з обрамленням)».
У розділі «Повторення та
узагальнення вивченого» вилучено
матеріал на повторення про
словосполучення й речення; члени речення (також однорідні); звертання;
вставні слова,
просте й складне речення;
пряма мова й діалог.
З розділу
«Синтаксис. Пунктуація», зокрема з підрозділу «Словосполучення. Речення», вилучено
«Види речень за метою висловлювання й емоційним забарвленням
(повторення)»,
«Речення поширені й
непоширені».
У всіх розділах програми для
8 класу в рубриці «Внутрішньо-предметні зв’язки» вилучено підпункти: «Лексикологія. Фразеологія», «Текст
(риторичний аспект)».
|
У розділі «Повторення та узагальнення вивченого» додано на повторення
теми: «Лексикологія. Фразеологія. Морфологія.
Основні правила правопису (за вибором учителя)»; внесено відповідні зміни в державні вимоги до рівня
загальноосвітньої підготовки учнів.
|
З розділу «Синтаксис. Пунктуація», зокрема
з підрозділу «Словосполучення. Речення» перенесено теми «Порядок слів
у реченні. Логічний наголос», «Речення двоскладні й односкладні» до
підрозділу «Просте речення» .
|
Здійснено перерозподіл годин: знято 2 год.
із теми «Речення із звертаннями, вставними словами (словосполученнями,
реченнями)» і додано до теми «Речення з відокремленими членами» .
|
|
9 клас
(за програмою
2005)
|
У розділі «Повторення
вивченого у 8 класі.
Просте неускладнене й ускладнене речення» у
рубриці «Внутрішньопредметні зв’язки» спрощено представлення пунктів «Лексикологія
і фразеологія», «Культура мовлення й
стилістика», «Текст (риторичний аспект)».
У розділах «Синтаксис.
Пунктуація»
Пряма й непряма мова (повторення й поглиблення)», «Складне
речення і його ознаки», «Безсполучникове складне речення», «Складне речення з
різними видами сполучникового й безсполучникового зв'язку» у рубриці
«Внутрішньопредметні зв’язки» спрощено
представлення пунктів «Лексикологія і фразеологія», «Текст
(риторичний аспект)».
|
У розділі
«Відомості про мовлення»
вилучено матеріал про текст,
основні ознаки його, види міжфразних зв’язків.
У
підрозділі «Монологічне мовлення»:
вилучено:
«Твір-роздум у
публіцистичному стилі мовлення на
морально-етичну тему» (усно);
«Твір у публіцистичному
стилі мовлення на суспільну тему»
письмово).
|
У розділі
«Складнопідрядне речення» додано
тему «Підрядні сполучники й сполучні слова в складнопідрядних реченнях».
|
|
Здійснено перерозподіл годин (1
год. знято з підрозділу «Текст як
одиниця мовлення й продукт мовленнєвої діяльності»), додано до
«Повторення й систематизація
вивченого» в кінці року.
У розділі «Пряма й
непряма мова як засоби передачі чужої мови» внесено
уточнювальні правки:
«Пряма й непряма мова (повторення й поглиблення)».
У розділі «Текст як одиниця мовлення й продукт мовленнєвої діяльності»
внесено уточнювальні правки: «Будова тексту», «Повторення вивчених розділових
знаків у простому й складному
реченнях».
|
Також
звертаємо увагу на зміни внесені до
програми для 10-11 класів (рівень стандарту).
Зокрема, здійснено перерозподіл
годин на вивчення мовленнєвої й мовної змістових ліній. У мовленнєвій змістовій лінії
програми зменшено кількість годин
на її вивчення (у 10 кл. з 19 год. до 14 год., у 11 кл. – з 20 год. до 18
год.); уточнено й спрощено види творчих
робіт щодо поділу їх на усні й письмові форми виконання учнями; спрощено види
робіт, наприклад, реферат, доручення тощо, які учні навчилися
виконувати в попередніх класах; спрощено види робіт і висвітлення
мовленнєвознавчих понять відповідно до вікових особливостей учнів; вилучено
види роботи, наприклад, переклад,
відповідь на екзамені як види роботи, що не є
актуальними; спрощено види переказів, творів
і зменшено кількість їх із метою
розвантаження й вивільнення часу для
роботи над удосконаленням власних письмових висловлень; внесено відповідні
зміни до державних вимог до рівня мовленнєвої компетентності учнів старшої
школи.
У мовній змістовій лінії збільшено кількість годин на її вивчення (у 10 кл. з 16 год. до 21 год., в
11 кл. – з 15 год до 17 год.); ущільнено, а також вилучено теми,
які не мають практичного застосування у власному усному й писемному мовленні
школярів або вже вивчені в 5-8 класах. Відповідно узгоджено зміст державних
вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів із
змістом навчального матеріалу.
У діяльнісній
змістовій лінії уточнено державні вимоги до рівня
загальноосвітньої підготовки учнів, удосконалено загальнонавчальні,
організаційні, контрольно-оцінні уміння, ціннісні орієнтації, що забезпечать
оптимальність мовленнєвої діяльності учнів.
Внесено зміни в змістове наповнення, тематику для реалізації соціокультурної змістової лінії.
|
Клас
|
Спрощено тему
|
Вилучено тему
|
Додано тему
|
Перенесено тему
|
|
10
клас
|
Мовленнєва
змістова лінія – зменшено кількість годин на вивчення з 19 год. до 14
год.
|
|||
|
У мовленнєвій змістовій лінії, підрозділі «Письмо»
спрощено шляхом заміни видів роботи.
«Переказ із творчим завданням» змінено на «Докладний переказ тексту з творчим завданням» |
У розділі «Культура
мовлення і спілкування» вилучено: «Спілкування як обмін інформацією»,
«Особливості усного і писемного спілкування», «Вербальні й невербальні засоби
спілкування», «Мовленнєва діяльність. Рецептивні і продуктивні види
мовленнєвої діяльності. Сприйняття, розуміння, відтворення, створення
інформації», «Етика професійного спілкування».
У розділі «Види мовленнєвої діяльності» у підрозділі
«Аудіювання» вилучено: «Складання тематичних
виписок, цитат», «Прослуховування аудіотекстів з метою підготовки власного
виступу».
У підрозділі «Говоріння» вилучено: «Переказ прослуханого
монологічного висловлювання. Переказ прочитаного тексту на професійну
тему. Переказ із творчим завданням. Виступ публіцистичного характеру.
Відповідь на екзамені».
У підрозділі «Письмо» вилучено: «Тематичні виписки, тези. Бібліографія. Вітальний адрес. Реферат.
Нарис про людину – видатного представника певної професії (відповідно до
профілю класу винахідника, ученого, дослідника, конструктора). Вітальна
промова, доручення. Анотація. Офіційний лист».
Розділ «Переклад».
|
У розділі «Види
мовленнєвої діяльності» у підрозділі «Письмо» додано: докладний переказ тексту з творчим завданням. Твір-роздум на
суспільно-політичну тему в публіцистичному стилі. Електронний лист.
Смс-повідомлення.
|
|
|
|
Мовна
змістова лінія – збільшено кількість годин на вивчення 16 год. до 21
год.
|
||||
|
|
У розділі
«Вступ» вилучено тему «Функції мови і мовлення: комунікативна
(пізнавальна), кумулятивна, естетична, експресивна. Роль мови у формуванні й
самовираженні особистості».
У розділі «Узагальнення і систематизація найважливіших відомостей з
орфоепії, фонетики, лексикології, фразеології, будови слова, словотвору,
морфології, стилістики» вилучено: «Рівні
мовної системи. Функціонування в тексті основних одиниць мови: звуків
мовлення, значущих частин, слів, словосполучень, речень.
Стилістичні засоби фонетики.
Морфологічна будова слова.
Основні орфограми в коренях, префіксах та суфіксах. Стилістичні особливості
значущих частин слова.
Творення слів. Стилістичні
засоби словотвору.
Абревіатури в науковому стилі.
Лексикологія. Зміни в лексичній
системі української мови. Професійна лексика. Терміни. Власне українська
лексика. Синонімічне багатство мови. Складні випадки слововживання. Роль
фразеологізмів у професійному мовленні. Стилістичні засоби лексикології та фразеології.
Роль Інтернету в мовній і
мовленнєвій освіті.
Система частин мови. Рід
відмінюваних і невідмінюваних іменників, їх стилістичні особливості.
Особливості вживання назв за професією, посадою, званням тощо. Стилістичні
засоби морфології. Варіанти відмінкових форм. Кличний відмінок іменника».
Розділ «Орфографічно-пунктуаційний практикум».
|
У розділі
«Вступ» додано тему «Повноцінне функціонування української мови – запорука європейського
розвитку держави».
У розділі «Узагальнення і систематизація найважливіших
відомостей з орфоепії, фонетики, лексикології, фразеології, будови слова,
словотвору, морфології, стилістики» додано теми замість вилучених: «Правильна вимова голосних і
приголосних звуків. Складні випадки правопису: слів із ненаголошеними голосними,
спрощенням у групах приголосних, чергування голосних і приголосних звуків,
префіксів і суфіксів, м′якого знака, апострофа, великої букви, слів із
подвоєнням і подовженням приголосних, імен та імен по батькові, прізвищ,
складних слів і слів іншомовного походження, прислівників.
Будова слова. Способи словотвору.
Лексикологія. Лексичне значення слова. Багатозначні й однозначні слова.
Шляхи збагачення лексики української мови. Синоніми, омоніми, антоніми,
пароніми. Синонімічне багатство мови. Лексична сполучуваність. Складні
випадки слововживання. Фразеологізми в мовленні.
Частини мови. Складні випадки відмінювання іменників, прикметників,
числівників».
|
|
|
|
Соціокультурна
змістова лінія
|
||||
|
|
Спрощено й внесено зміни в змістове наповнення, тематику для реалізації соціокультурної
змістової лінії.
|
Українська мова – державна.
Мова і естетика.
Мова і етика
Роль мови у формуванні особистості.
Мовна особистість.
Ремісник чи майстер.
“Не бійтесь заглядати у словник”
Духовний пантеон України.
Дружба. Любов. Сім′я. Культура сімейних взаємин.
Загальнолюдські цінності.
Моя країна – Україна.
Вищі освітні заклади України.
Історія освіти в Україні.
Освіта за кордоном.
Що впливає на вибір професії.
Моя майбутня професія.
Український мовленнєвий етикет.
|
Додано в орієнтовний зміст
текстового матеріалу:
Повноцінне функціонування української мови – запорука європейського
розвитку держави.
Духовний світ українців.
Мова злагоди й гармонії.
Планування й організація власного життя.
Сучасний гуманізм.
Уміння любити й бути щасливим.
Життєві цілі.
Благодійність як норма життя.
Волонтерство.
Інтереси і стимули життя.
Досягнення гармонії.
Збереження здоров’я й життєдіяльності.
Сила волі.
Світ емоцій.
Емоційна підтримка як потреба.
Життєві цінності.
Життя без конфліктів.
Кроки морального вдосконалення.
Виховання впевненості в собі.
Моє покликання.
Вибір професії.
Суспільна думка.
|
|
|
Діяльнісна
змістова лінія
|
||||
|
Спрощено державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів.
|
Використання мовних засобів у
навчальній діяльності з певною стилістичною метою.
Застосування
загальнонавчальних умінь у різних ситуаціях, зокрема нестандартних.
Розробка й
реалізація комунікативних стратегій і тактик в інтерактивній діяльності.
Самоорганізація,
самодисципліна в навчанні і творчості.
|
Уточнено й додано державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, удосконалено
загальнонавчальні, організаційні, контрольно-оцінні уміння, ціннісні
орієнтації, що забезпечать оптимальність мовленнєвої діяльності учнів, а
саме:
Учень володіє конкретними діями, операціями (аналізує, уявляє,
застосовує, виявляє, порівнює, узагальнює, вибирає, оцінює тощо);
стає суб’єктом навчальної діяльності (ставить цілі, мотивує
власну пізнавальну діяльність, виявляє проблему, пропонує способи розв’язання
її, визначає етапи, прогнозує, оцінює проміжні й відповідає за кінцеві
результати роботи);
здійснює самоконтроль у процесі
навчальної діяльності;
використовує здобуті знання, сформовані
вміння й навички в різних ситуаціях, зокрема нестандартних.
|
|
|
|
11 клас
|
Мовленнєва
змістова лінія – зменшено кількість годин на вивчення з 20 год. до 18
год.
|
|||
|
|
У мовленнєвій змістовій лінії, підрозділі «Письмо»
спрощено шляхом заміни видів роботи.
«Переказ із творчим завданням» видозмінено на
«Докладний переказ тексту публіцистичного стилю із творчим завданням».
Тему «Стаття» видозмінено в «Стаття до журналу
або шкільного веб-сайту в публіцистичному стилі», Уточнено вид твору:
«Твір-роздум на морально-етичну тему в публіцистичному стилі».
У підрозділі «Ділові папери» спрощено
шляхом заміни видів роботи: «Протокол. Витяг із протоколу» замінено на «Резюме».
|
Вилучено розділ «Культура мовлення і комунікація» і його
теми:
«Поняття
комунікації як діяльності
учасників спілкування з метою інформаційного обміну та взаємовпливу. Усне й
писемне ділове спілкування.
Дотримання ознак культури мовлення –
важлива передумова ефективної комунікації.
Комунікація в професійній сфері.
Особистість і комунікативна діяльність. Комунікабельність як риса характеру
людини. Етика професійного
спілкування.
Модель вербальної
комунікації: адресант (автор висловлювання), повідомлення, створене в певних
умовах спілкування, адресат (той, кому адресоване повідомлення). Використання вербального й невербального коду (засобу
передачі інформації) в комунікації.
Міжкультурна комунікація і професійна
діяльність. Універсальне й національне в міжкультурній комунікації. Символіка
в міжмовній комунікації»
Розділ «Основи риторики» змінено на «Практична риторика» й вилучено з нього
теми: «Риторичні вимоги
до мовця. Професійний імідж. Полеміка у професійному спілкуванні. Полемічні
прийоми: спростування помилкового твердження фактами, критика доказів
опонента, атака запитаннями тощо. Етика полемічної майстерності».
У розділі «Створення
власного мовлення» в підрозділі
«Говоріння» вилучено теми «Переказ
тексту на професійну тему із творчим завданням»; у підрозділі «Письмо» − «Звіт про виконану
роботу», «Конспектування публічного виступу. Конспектування висловлювання, що
сприймаються на слух. Відгук на телепередачу», «Протокол. Витяг із
протоколу».
Вилучено розділ «Переклад».
|
Розділ «Культура мовлення і
комунікація» замінено на розділ
«Культура мовлення і стилістика» й додано теми:
Культура мовлення і стилістика. Норми сучасної української літературної
мови (орфоепічні, правописні, лексичні, морфологічні, синтаксичні,
стилістичні) і дотримання їх у мовленнєвій практиці.
Основні характеристики мовлення й дотримання їх.
Стилі мовлення. Стилістично нейтральна
й стилістично забарвлена лексика.
До підрозділу «Читання» конкретизовано назви стилів «Читання текстів художнього і наукового стилів».
У розділі «Створення
власного мовлення. Говоріння» додано теми: «Виступ під час дискусії (підготовлений і непідготовлений) на суспільну
або морально-етичну теми.
Доповідь на науково-популярну або морально-етичну тему».
У розділі «Створення
власного мовлення. Письмо» тему «Переказ
із творчим завданням» видозмінено на
«Докладний переказ тексту публіцистичного стилю із творчим завданням».
Тему «Стаття» видозмінено в «Стаття до журналу
або шкільного веб-сайту в публіцистичному стилі», Уточнено вид твору:
«Твір-роздум на морально-етичну тему в публіцистичному стилі».
До підрозділу «Ділові папери» додано вид роботи «Резюме».
|
З розділу «Створення
власного мовлення. Говоріння. Діалогічне мовлення» теми «Виступ на
семінарах, зборах, конференція»
Переговори» спрощено , видозмінено й перенесено в розділ «Практична риторика»
|
|
Мовна
змістова лінія – збільшено кількість годин на вивчення 15 год. до 17
год.
|
||||
|
|
У розділі «Вступ» вилучено
тему «Українська мова у
світі. Українська діаспора».
У розділі «Узагальнення і систематизація
найважливіших відомостей із синтаксису, пунктуації і стилістики» вилучено теми: «Найважливіші
відомості з синтаксису і пунктуації: словосполучення і речення, синтаксичні
зв′язки в них. Класифікація речень за будовою. Стилістичні особливості
простих і складних речень. Особливості вживання в мовленні односкладних і
двоскладних, поширених і непоширених, повних і неповних, ускладнених і
неускладнених простих речень. Особливості вживання в мовленні різних видів
складних речень.
Інтонування різних
видів складних речень. Синтаксичний аналіз. Основні пунктограми в простому і
складному реченнях, у реченнях з прямою мовою та в діалозі. Способи
цитування.
Текст як середовище
функціонування мовних одиниць. Основні ознаки тексту: зв’язність,
комунікативність, членованість, інформативність. Текст у професійному
спілкуванні.
Зміст і будова
тексту. Складне синтаксичне ціле. Актуальне членування речення. Способи
зв’язку речень у тексті. Класифікація текстів за сферою використання, метою,
структурними особливостями. Види текстів у діловому, професійному мовленні.
Тексти різних стилів, типів, жанрів мовлення.
Основні види
переробки тексту».
Розділ
«Орфографічно-пунктуаційний практикум».
|
У розділі «Вступ»
додано тему «Мовна стійкість як ключова риса національномовної особистості».
У розділі «Узагальнення і систематизація найважливіших відомостей
із синтаксису, пунктуації і стилістики» додано теми: Словосполучення і речення. Просте
речення. Просте ускладнене речення. Односкладні речення.
Складне речення.
Типи складних речень за способом зв’язку частин їх: сполучникові й
безсполучникові. Сурядний і підрядний зв'язок між частинами складного
речення. Основні види складнопідрядних речень. Складнопідрядні речення з
кількома підрядними частинами, розділові знаки в них. Безсполучникове складне
речення й розділові знаки в ньому.
Складне речення з
різними видами сполучникового й безсполучникового зв'язку.
Синтаксична
синонімія як джерело багатства й виразності мови.
Особливості
вживання в мовленні простих і складних речень.
Розділові знаки в
реченнях із прямою мовою і в діалозі.
Способи цитування.
Основні ознаки
тексту: зв’язність, комунікативність, членованість, інформативність.
Зміст і будова
тексту
Тексти різних
стилів, типів, жанрів мовлення.
Основні види роботи
з текстом (редагування, скорочення, доповнення тощо).
Стилістичні особливості синтаксису.
|
|
|
|
Соціокультурна
змістова лінія
|
||||
|
Спрощено й внесено зміни в змістове наповнення, тематику для реалізації соціокультурної
змістової лінії.
|
Українські народні промисли й ремесла
Права і обов’язки громадян.
Українська мова у світі.
Людина і Всесвіт.
Цікава людина.
Цікаві винаходи.
Культура ділового спілкування.
Мандрівки рідною землею.
„Ти знаєш, що ти людина?”
„Я вибрала долю собі сама”
Інтернет-комунікації.
Віртуальна мовна особистість.
|
Герої, що залишилися з нами назавжди.
Кроки до успіху.
Мистецтво спілкування й критики.
Здивування – крок до пізнання.
Жити у злагоді з природою.
Джерела радості.
Ознаки чоловічої культури.
Жіночність як спосіб життя.
Турбота про власне здоров’я.
Прекрасне в мистецтві й у дійсності.
|
|
|
|
Діяльнісна
змістова лінія
|
||||
|
Спрощено державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів.
|
Застосування в навчальній
діяльності комунікативних мовних одиниць з певною стилістичною метою.
Застосування
загальнонавчальних умінь у різних ситуаціях, зокрема й нестандартних.
Відбір
комунікативних стратегій, реалізація і корекція комунікативних тактик у
навчальній діяльності.
Самоорганізація,
самодисципліна в навчанні і творчості.
|
Уточнено й додано державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, удосконалено
загальнонавчальні, організаційні, контрольно-оцінні уміння, ціннісні
орієнтації, що забезпечать оптимальність мовленнєвої діяльності учнів, а
саме:
Учень: володіє конкретними діями, операціями (аналізує, уявляє,
застосовує, виявляє, порівнює, узагальнює, вибирає, оцінює тощо);
стає суб’єктом навчальної діяльності (ставить цілі, мотивує
власну пізнавальну діяльність, виявляє проблему, пропонує способи розв’язання
її, визначає етапи, прогнозує, оцінює проміжні й відповідає за кінцеві
результати роботи);
здійснює самоконтроль у процесі
навчальної діяльності;
використовує здобуті знання, сформовані
вміння й навички в різних ситуаціях, зокрема нестандартних.
|
|
|
Кількість
фронтальних та індивідуальних видів контрольних робіт з української мови в
загальноосвітніх навчальних закладах з українською мовою навчання залишається
незмінною.
Фронтально оцінюються аудіювання, читання мовчки, диктант, письмовий переказ і письмовий твір – мовні знання й уміння, запис яких здійснюється на
сторінці класного журналу «Зміст уроку».
Індивідуально оцінюються говоріння
(діалог, усний переказ, усний твір) і читання вголос. Для цих видів
діяльності не відводять окремого уроку, проте відводять окрему колонку без дати
на сторінці класного журналу «Облік навчальних досягнень». У І семестрі
проводять оцінювання 2 видів мовленнєвої
діяльності (усний переказ, діалог), результати оцінювання виставляють у
колонку без дати й ураховують у найближчу тематичну. У ІІ семестрі проводять
оцінювання таких видів мовленнєвої діяльності, як усний твір і
читання вголос, яке здійснюється у 5–9 класах. Повторне оцінювання
чотирьох видів мовленнєвої діяльності не проводять.
Перевірка мовних
знань і вмінь здійснюється за допомогою завдань тестового характеру
(на виконання їх відводиться орієнтовно 20 хвилин уроку) залежно від змісту
матеріалу, що вивчається. Решта часу контрольного уроку може бути
використано на виконання завдань з аудіювання, читання
мовчки тощо.
Тематичну оцінку
виставляють на підставі поточних оцінок з урахуванням контрольних робіт, а за
семестр – на основі тематичного оцінювання.
Фронтальні види контрольних робіт (5-9
класи)
|
Форми контролю
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
|||||
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
|
|
Перевірка мовної теми*
|
4
|
4
|
4
|
4
|
3
|
3
|
2
|
2
|
2
|
2
|
|
Письмо:
переказ
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
|
твір
|
–
|
1
|
–
|
1
|
–
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
|
Правопис:
диктант**
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
|
Аудіювання*
|
–
|
1
|
–
|
1
|
–
|
1
|
–
|
1
|
–
|
1
|
|
Читання
мовчки*
|
1
|
–
|
1
|
–
|
1
|
–
|
1
|
–
|
1
|
–
|
Фронтальні
види контрольних робіт (10–11класи)
(рівень
стандарту, академічний рівень)
|
Форми контролю
|
||||||
|
10
|
11
|
|||||
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
|||
|
Перевірка мовної теми*
|
2
|
2
|
2
|
2
|
||
|
Письмо:
переказ
|
1
|
1
|
1
|
1
|
||
|
твір
|
1
|
-
|
1
|
-
|
||
|
Правопис:
диктант**
|
1
|
1
|
1
|
1
|
||
|
Аудіювання*
|
–
|
1
|
–
|
1
|
||
|
Читання мовчки*
|
1
|
–
|
1
|
–
|
||
Фронтальні види контрольних робіт (10–11 класи)
(філологічний напрям: профіль – українська філологія)
|
Форми контролю
|
||||||
|
10
|
11
|
|||||
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
|||
|
Перевірка мовної теми*
|
3
|
3
|
3
|
3
|
||
|
Письмо:
переказ
|
1
|
1
|
1
|
1
|
||
|
твір
|
1
|
1
|
1
|
1
|
||
|
Правопис:
диктант**
|
1
|
1
|
1
|
1
|
||
|
Аудіювання*
|
1
|
1
|
1
|
1
|
||
|
Читання мовчки*
|
1
|
-
|
1
|
-
|
||
* Основною формою перевірки мовної теми, аудіювання і
читання мовчки є тестові завдання.
** Основною формою перевірки орфографічної й
пунктуаційної грамотності є контрольний текстовий диктант.
У таблицях зазначено мінімальну кількість фронтальних
видів контрольних робіт, учитель на власний розсуд має право збільшувати цю
кількість, залежно від рівня підготовленості класу, здібностей конкретних
учнів, умов роботи тощо.
Оцінка за
контрольний твір з української мови та
переказ є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють
у колонці з датою написання роботи (надпис у
колонці «Твір», «Переказ» не робиться).
Кількість робочих
зошитів з української мови визначається за класами:
5–9 класи – по два зошити;
10–11 класи – по одному зошиту.
Для
контрольних робіт з української мови в усіх класах використовують по одному
зошиту.
Ведення зошитів
оцінюється від 1 до 12 балів щомісяця протягом семестру і вважається поточною
оцінкою. Під час перевірки зошитів ураховується наявність різних видів робіт,
грамотність, охайність, уміння правильно оформити роботи.
Під час підготовки
вчителів до уроків радимо використовувати періодичні фахові видання: журнали «Дивослово», «Українська мова і
література в школі», «Українська мова і література в школах України», газету
«Українська мова та література».
Українська література
Вивчення української
літератури в 5-8 класах здійснюватиметься за навчальною
програмою (зі змінами,
затвердженими наказами Міністерства від 04.08.2014 № 895, від 29.05.2015 № 585 ): Українська
література. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Освіта, 2013.
У 9 класах
– за програмою: Українська література. 5-12 класи. Програма для
загальноосвітніх навчальних закладів К.: Ірпінь: Перун, 2005 (зі змінами, затвердженими наказом Міністерства
від 29.05.2015 № 585).
Вивчення
української літератури в 10-11 класах загальноосвітніх навчальних закладів – за програмами, затвердженими наказом Міністерства від 28.10.2010
№ 1021, крім академічного рівня та рівня стандарту. Рівень стандарту та академічний рівні затверджені наказом
Міністерства від 14.07. 2016 № 826).
Програми розміщені на офіційному сайті МОН за посиланням: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html.
Науково - методичною радою з питань освіти
МОН протягом 2015-2016 навчального року
схвалено для використання в загальноосвітніх навчальних закладах навчальні
програми курсів за вибором та факультативів з української літератури:
«Поетика», 5-6 класи (автор О.Колінченко );
«Казка як епічний жанр», 5-7 класи (автори
Є.Квітень, А.Ткач );
«Література рідного краю», 5-11 класи
(укладачі П.Ходанич, Л.Ходанич, Т.Гнаткович );
«Літературне краєзнавство», 5-11 класи
(автори А.Ткач, Я.Пінтяк );
«Звичаї та обряди українського народу в
контексті художньої літератури», 8 (9) класи (автори А.Ткач, Н. Клим );
«Слов’янська міфологія у творчому доробку
українського письменства», 8-11 класи (укладач К.Богачук );
«Українознавство», 9 клас (автор І.Головай );
«Основи зорової (візуальної) поезії», 9-11
класи (автор О.Колінченко) ;
«Українська література. 5-11
класи» (укладачі О.Береш, Т.Гнаткович, О.Ківеждій, Н. Ребрик,
М.Шкурда ).
«Сучасне франкознавство», 10-11
класи (укладач Н.Бондаренко).
Звертаємо увагу на зміни, внесені в 2015 році до
навчальних програм з української
літератури для 8 та 9 класів.
8 клас ( програма 2013 року)
Вилучено з програми поезію Лесі Українки «Ви
щасливі, пречистії зорі», твори В. Самійленка, Остапа Вишні, повість О.Бердника
«Хто зважиться – вогнем наречеться».
Включено в
програму
твір Володимира
Дрозда «Білий кінь Шептало», повість Юрія Винничука «Місце для дракона».
Вилучено літературознавчі
поняття: силабо-тонічне віршування», «трискладові віршові розміри», «асоціативні образи», «літературний
характер», «психологізм».
Курс української літератури у 8 класі структуровано за такими
взаємопов’язаними тематично-проблемними блоками: «Усна народна творчість»,
«Світ української поезії», «Національна драма», «З української прози», «Український гумор і
сатира».
До кожного з них відповідно до вікових
особливостей учнів підібрані тексти, які за своїм змістом дають можливість
максимально репрезентувати ту чи іншу тему.
9 клас (програма 2005 року)
Вилучено з програми твори: баладу
«Бондарівна», Притчу про сіяча, трактат Г.Сковороди
«Вступні двері до християнської добронравності», повість Г.Квітки-Основ’яненка
«Конотопська відьма», поезію
М.Костомарова «Соловейко», поему
Т.Шевченка «Великий льох», поетичні твори П.Куліша: «До рідного народу», «Троє
схотінок», «Заворожена криниця», тему «З
літератури XX століття».
Додано вірш Т.Шевченка «Заповіт».
Оповідання Марко Вовчок «Максим Гримач» замінено на повість «Інститутка».
Вилучено літературознавчі поняття: «силабо-тонічне віршування», «літературний напрям», «течія», «психологізм
у літературі», «роман-хроніка».
Звертаємо увагу, що запропонована у програмі кількість часу на вивчення
кожного розділу, теми є орієнтовною, учитель може її змінювати (у межах 70 годин). Резервний час може
використовуватися для уроків розвитку мовлення, контрольного оцінювання, різних
видів творчих та інших робіт (екскурсій,
диспутів, семінарів).
В основній школі біографія письменників загалом не вивчається, вона
згадується лише вибірково, диференційовано. З 9-го класу зміст навчального
матеріалу доповнюється розглядом біографій письменників, хоча й у доступних
межах.
До навчальної програми з української
літератури (10-11 класи, рівень стандарту та академічний рівень) внесено такі
зміни:
10 клас
Вилучено з програми теми: Вступ.
Вилучено з програми твори: поезії І.Франка «Безмежнеє поле…»,«Розвивайся, ти високий дубе…», Лесі Українки «І ти колись боролась, мов
Ізраїль», «Все-все покинуть, до тебе полинуть…», «To be or not to be?».
Змінено кількість годин на
вивчення творчості: Панаса Мирного (2 год.), Івана
Карпенка-Карого (4 год.), М. Старицького (2 год.), І. Франка (10 год.), Б.
Грінченка (2 год.), М. Коцюбинського (6 год.), Лесі Українки (8 год.), В.
Винниченка (3 год.), узагальнення та систематизацію вивченого – 4 год.).
Змінено послідовність вивчення
тем: творчість Б. Грінченка вивчатиметься перед творчістю І.
Франка.
Конкретизовано назву твору М. Старицького: «Облога
Буші».
11 клас
Вилучено з програми теми: творчість Г. Косинки;
Вступ до теми «Драматургія другої половини ХХ – поч. ХХІ ст.»; Українська
російськомовна поезія; огляд прози У. Самчука, Т. Осьмачки, Д. Гуменної, Н.
Королевої («Еміграційна література (огляд)»).
Вилучено з програми твори: новелу Ю. Яновського
«Подвійне коло»; усмішку Остапа Вишні
«Як варити і їсти суп з дикої качки»; поезії В. Стуса «Мені зоря сіяла
рано вранці», «Крізь сотні сумнівів я йду до тебе».
Змінено кількість годин на
вивчення творчості: П. Тичини (3 год.),
Ю.Яновського (2 год.), Богдана-Ігоря Антонича (1 год.), О. Довженка (4 год.),
Л. Костенко (5 год.), Олеся Гончара (2 год.), В. Шевчука (4 год.), Узагальнення
та систематизацію вивченого (3 год.).
Зменшено кількість творів для вивчення напам'ять: Богдан-Ігор Антонич – 1 поезія;
творчість поетів-шістдесятників – 1 поезія; Л. Костенко – 1 поезія.
Вилучено літературознавчі поняття: «повість-хроніка»,
«театр корифеїв», «віршові розміри (повторення)», «взаємопроникненні
літературних родів» (10 клас); «художній час і простір», «умовність зображення»
(11 клас).
Уведено поняття: «психологічна новела» (10 клас).
Вилучено конкретизацію видів творчих робіт. Їх вибір віддано на розсуд вчителя.
Внесено зміни до анотацій програм і Державних вимог до рівня навчальних досягнень
учнів.
З метою рівномірного
розподілу навантаження учнів протягом навчального року подаємо рекомендовану кількість видів контролю з
української літератури (за класами). Поданий у таблиці розподіл годин є мінімальним і обов’язковим для
проведення в кожному семестрі. Учитель-словесник на власний розсуд може
збільшити кількість видів контрою відповідно до рівня підготовки учнів,
особливостей класу тощо.
Обов’язкова кількість видів контролю
5–9 класи
|
Класи
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
|||||
|
Семестри
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
|
Контрольні роботи
у формі:
контрольного класного твору;
виконання інших завдань (тестів, відповідей на
запитання тощо)
|
2
–
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
2
2
|
3
2
2
|
|
Уроки розвитку мовлення*
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
|
Уроки позакласного читання
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
1
|
1
|
|
Перевірка зошитів
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
У 8-9 класах з поглибленим вивченням української
літератури пропорційно збільшується кількість контрольних робіт та уроків
розвитку мовлення (на розсуд учителя-словесника визначається кількість і види
контрольних робіт).
10-11 класи
|
Класи
|
10
|
11
|
|
10
|
11
|
||||
|
Семестри
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
|
|
|
Рівень стандарту,
академічний
|
Профільний рівень
|
|||||||
|
Контрольні роботи
у формі:
контрольного класного твору;
виконання інших завдань
(тестів, відповідей на запитання тощо)
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
4
1
3
|
4
1
3
|
4
1
3
|
4
1
3
|
|
|
Уроки розвитку мовлення*
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
|
|
Уроки позакласного читання
|
1
|
1
|
1
|
1
|
2
|
2
|
2
|
2
|
|
|
Перевірка зошитів
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
|
У кожному семестрі
обов’язковим є проведення двох уроків розвитку мовлення: одного уроку усного
розвитку мовлення, а другого – письмового. Умовне позначення у таблиці – (у
+ п).
Оцінку за ведення зошита з української
літератури виставляють у кожному класі окремою колонкою в журналі раз на місяць
і враховують як поточну до найближчої тематичної. Під час оцінювання зошита з
літератури слід ураховувати наявність
різних видів робіт; грамотність (якість виконання робіт); охайність; уміння
правильно оформлювати роботи (дотримання вимог
орфографічного режиму).
Оцінка за контрольний твір з української
літератури є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють в
колонці з датою написання роботи, надпис у журнальній колонці «Твір» не
робиться.
Оцінку за читання
напам’ять поетичних або прозових творів
з української літератури виставляють у колонку без дати з надписом «Напам’ять».
Під час підготовки вчителів до уроків радимо
використовувати періодичні фахові видання:
журнали «Дивослово», «Українська мова і література в школі», «Українська
мова і література в школах України», «Українська література в загальноосвітній школі», газету
«Українська мова та література».
Українська мова
в загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням мовами національних меншин
Навчання української мови як
державної в 5-8 класах здійснюватиметься за програмами затвердженими наказом
Міністерства від 29.05.2015 № 585.
Програми розміщені на офіційному
сайті МОН.
Українська мова. 5-9 класи. Програма для
загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою (укладачі: Н. Бондаренко, С. Караман,
А. Ярмолюк, В. Кононенко, О. Савченко).
Українська мова.
5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням румунською мовою (укладачі: Н. Бабич,
Н. Михайловська, Є. Квітень, А. Морараш, Т. Фонарюк).
Українська мова.
5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням угорською мовою (укладачі: Т.
Гнаткович, Є. Борисова, А. Галас, К.
Лавер, А. Лукач).
Українська мова.
5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням молдовською мовою (укладачі: С.
Свінтковська, О.Бойко, С. Дмитрієв, Г.
Могильницька, О. Пасат).
Українська мова.
5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням польською мовою (укладачі: М. Пилип, О.
Бойцун, Н.Дуткевич, О. Мартиняк, О.
Приставська, Н. Тушніцка).
Основна мета вивчення
української мови у 5-9 класах загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням мовами національних меншин
– допомогти учням опанувати граматику (морфологію і синтаксис) з використанням
принципів особистісно зорієнтованої моделі навчання, навчити їх висловлювати
думки, грамотно писати й любити українське слово, сприяти розвиткові
комунікативних навичок школярів. У процесі навчання української мови вчителю
необхідно застосовувати знання та вміння учнів, набуті на уроках рідної мови.
Відповідно структура уроків повинна бути добре продумана.
У 8 класі продовжується вивчення розділу мовознавства «Граматика», який
називається «Синтаксис. Пунктуація». Як зазначив І.
Огієнко, «синтаксис – цариця всіх наук про мову», тому учні повинні знати види
і будову словосполучень і речень, види і способи вираження членів речення;
навчитися будувати словосполучення й речення, визначати головні і другорядні
члени речення.
Сучасний учитель має передбачати не лише інформаційну і відтворюючу
функції, а спонукати до співпраці, співтворчості, діалогу, самоосвіти тощо, бо
кожен учень відчуває в ньому довіру до себе, знаходить
елементи спілкування з ним; зорієнтовувати на мовленнєвий розвиток
учнів, на формування в них чуття мови, мовної інтуїції, на виховання любові до
української мови і спрямований на вироблення бажання її опанувати.
Використання сучасних педагогічних технологій полягає в попередньому
проектуванні процесу навчання з урахуванням конкретної навчальної мети, які
забезпечать успіх у засвоєнні учнями знань та формуванні у них умінь і навичок.
Серед останніх – знаходять методи перевірки знань шляхом тестування. Тестові
завдання також дозволяють учителю динамічно визначити рівень засвоєння учнями
теоретичного матеріалу й уміння його застосовувати на практиці. Тести активізують
пізнавальну діяльність школярів, сприяють розвитку в них уміння
концентруватися, робити правильний вибір.
Методичний посібник «Тестові технології на уроках української мови та
літератури у загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням румунською
мовою» (укладачі Є. Квітень, А. Морараш,
Т.Фонарюк ) допоможе зекономити час на пошук теоретичних засад сучасних
тестових технологій, їх класифікацій, змістових і оцінювальних принципів.
Укладачі, враховуючи методичні рекомендації та специфіку румуномовних шкіл,
обрали оптимальний варіант методичного посібника, у якому вдало поєднали
теоретичні відомості та практичні завдання.
Зміст посібника актуальний, оскільки впродовж останніх років поряд із
традиційними формами контролю все більшого поширення набуває зовнішнє незалежне
оцінювання.
Для ефективного вивчення української мови рекомендуємо також
використовувати ряд проблемно-пошукових завдань, різноманітні види вправ і
завдань, запитання для самоперевірки. Дидактичний матеріал має бути для
засвоєння теоретичної інформації цікавим і різноманітним, наповнений багатим
пізнавальним змістом, сприяти вихованню в учнів високих гуманістичних,
патріотичних, естетичних почуттів, позитивно впливати на формування життєвих
пріоритетів, національної самосвідомості. Переважно завдання повинні мати
творчий характер, вчити мислити, порівнювати, робити висновки,
узагальнення.
Для розвитку стилістичної компетенції проводять словникову роботу, метою
якої є поповнення й удосконалення лексичного запасу школярів, що дозволяє не
лише збагатитися мовними засобами української мови, а й розвиває пам’ять,
допомагає цілісному сприйняттю і розумінню текстів. Окрім того, необхідно
будувати урок за принципом «від меншого – до більшого», «від слова – до
тексту»: сконструювати словосполучення, речення, підібравши слова, зробити переклад українського тексту
румунською, молдовською, угорською та польською мовами і навпаки. Такі завдання
дозволяють збагачувати мовлення, удосконалювати його, виробляти орфографічні та
пунктуаційні навички. Обов’язковим має бути прийом «Творча робота», спрямований
на вироблення в учнів уміння стилістично правильно оформлювати висловлювання
відповідно до намірів та ситуації спілкування. Завдання із стилістичного
синтаксису розкриють учням красу синтаксичних одиниць, їх стилістичну семантику і формально-граматичну структуру.
Створений навчально-методичний посібник «Вчимося писати твори: методичний
комплекс» (укладачі В.Шуляр, Т.Гнаткович,
Н.Ребрик ) сприятиме збагаченню словникового запасу учнів, поліпшенню
їхньої мовної культури та правописної грамотності.
Під час вивчення
української мови учням необхідно долучатися до загальної культури, до мовного
багатства українців, розмаїття і величі їхніх духовних традицій і звичаїв, до
осягнення вічних цінностей у житті людини: краси природи, любові до краю, де
живеш, поваги до людей, які тебе оточують, – а це є кроком до формування
духовно збагаченої, інтелектуально розвиненої та національно свідомої
особистості.
Інноваційна
сутність навчання української мови в загальноосвітніх навчальних закладах з
навчанням мовами національних меншин полягає в тому, що учень стає активним
співтворцем навчально-виховного процесу, створюються повноцінні умови для його
творчого самовираження, самопізнання, саморозвитку.
Навчання української мови у 9, 10-11 класах буде продовжено за
навчальними програмами для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням
мовами національних меншин зі змінами:
з навчанням
російською та польською мовами:
«Українська мова» для 5-9 класів
(10-11 кл. – рівень стандарту) загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням
російською мовою (Н.Бондаренко Н., С.Косянчук, В.Кононенко);
академічний рівень – «Українська
мова» для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням
російською мовою (Н.Бондаренко , С.Косянчук , В.Кононенко );
з навчанням угорською мовою:
«Українська мова» для 5-9 класів
(10-11 кл. – рівень стандарту) загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням
угорською мовою (Т.Гнаткович,
Є.Борисова, А.Галас, К.Лавер, А.Лукач );
академічний рівень – «Українська
мова» для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням
угорською мовою (Т.Гнаткович,
Є.Борисова, А.Галас, К.Лавер, А.Лукач );
з навчанням румунською та
молдовською мовами:
«Українська мова» для 5-9 класів
(10-11 кл. – рівень стандарту) (Н.Бабич, Є.Квітень,
А.Морараш, Т.Фонарюк );
академічний рівень – «Українська
мова» для 10-11 класів (Н.Бабич,
Н. Михайловська, Є.Квітень, А.Морараш,
Т. Фонарюк ).
Вивчення української літератури у 5-8,
10-11 класах загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням мовами
національних меншин здійснюється за навчальною програмою та підручниками для
загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання; у 9 класі – вчителі працюють за навчальною
програмою з української літератури за редакцією
О. Івасюк з урахуванням змін, внесених до неї, та підручниками цього ж
авторського колективу.
Зарубіжна література
Вивчення зарубіжної літератури в
5-8 класах здійснюватиметься за
програмою: Світова література. 5–9 класи. Програма для загальноосвітніх
навчальних закладів. – К.: Видавничий дім «Освіта»,
2013 (зі змінами, затвердженими наказом
МОН від 29.05.2015 № 585).
У 9 класах - за
програмою: Зарубіжна література. 5–12 класи. Програма для загальноосвітніх
навчальних закладів. – К.: Ірпінь: Перун, 2005.
У 10-11 класах – за
програмами, затвердженими наказом Міністерства від 28.10.2010 №1021, крім рівня
стандарту. Рівень стандарту зі змінами, затвердженими
наказом МОН від 14.07.2016 № 826.
Програми курсів за вибором і факультативів:
Збірник програм курсів за вибором і факультативів із
зарубіжної літератури. 5 - 7 класи: Біла
Церква: ТОВ «ОФСЕТ»;
Збірник програм курсів за вибором і факультативів із
зарубіжної літератури. 8 - 11 класи:
Біла Церква: ТОВ «ОФСЕТ».
Звертаємо увагу на зміни, внесені в 2015 році до
програми із зарубіжної літератури для 8 класу:
збільшено кількість
годин (на 1) на вивчення теми
«Античність»;
спрощено зміст
розділів «Веди», «Коран».
теми «Бароко» і
«Класицизм» об’єднано в одну тему «Бароко і класицизм», відповідно спрощено їх
зміст;
здійснено заміну
двох віршів Дж. Донна на сонет «Щоб мучить мене…». Вірші «Галерник»
Л. де Гонгори і «Щоб мучить мене…» Дж. Донна винесено на
альтернативне вивчення (1 за вибором учителя);
тему
«Просвітництво» перенесено до 9 класу;
тему «Сучасна
література» замінено на тему «Література XX-XXI ст.», до якої з
6 класу перенесено повість-казку «Маленький принц»
А. де Сент-Екзюпері.
У 8 класі
розпочинається новий етап літературної освіти – системного читання, тому
головним об’єктом уваги стане перебіг літературного процесу від давнини до XVII
століття (етап системного читання продовжиться в 9 класі). У 8 класі учні мають
отримати цілісне уявлення про літературно-культурні епохи (античність,
Середньовіччя, Відродження, бароко і класицизм), усвідомити їхні характерні
ознаки, особливості розуміння краси в різні часи та в різних країнах, а також
долучитися до визначних шедеврів словесності в межах епох, визначених
програмою.
У 8 класі учні
отримують уявлення про священні книги людства (Веди, Біблія, Коран) як пам’ятки
культури, про їхню структуру, провідні образи, специфіку втілення у видах
мистецтва. Вивчення священних книг має сприяти формуванню в учнів толерантного
ставлення до людей різних віросповідань, а також розумінню глибинних витоків
культури.
Обізнаність із
золотим фондом літератури в найкращих українських перекладах має сприяти
розширенню ерудиції учнів, усвідомленню місця України на тлі світової культури,
вихованню високої особистої культури.
Твори сучасних
авторів Європи та США (запропоновані в програмі на вибір) мають допомогти учням інтегруватися у XXI
століття через культуру, познайомитися із сучасними підлітковими романами,
замислитися над питаннями, що виникають у школярів у процесі дорослішання й
вибору власного життєвого шляху.
У 8 класі учні
дедалі більше залучаються до роботи з інформаційними ресурсами,
творчо-проектної діяльності, групової роботи, діалогових форм (дискусія, виступ перед аудиторією, виступ у
блозі тощо).
До навчальної програми із
зарубіжної літератури (10-11 класи, рівень стандарту) внесено такі зміни:
- максимально мінімізовано
рубрику “Державні вимоги до рівня підготовки учнів”, а саме: скорочено розділ
“Теорія літератури” (вилучено теоретико-літературні терміни й поняття:
“алюзія”, “ремінісценція” тощо); зменшено кількість творів для текстуального
вивчення (так, повністю вилучено розділ, присвячений вивченню творчості поета
Миколи Некрасова, зокрема його віршів “На смерть Шевченка”, “Роздуми біля
парадного під’їзду”, “Трійка”, “О шостій вчора завернув...”; із розділу,
присвяченого творчості французького поета Гійома Аполлінера, вилучено поезію
“Лорелея”).
Викладання
зарубіжної літератури в загальноосвітніх навчальних закладах України здійснюється
українською
мовою. Твори зарубіжних письменників в курсі зарубіжної літератури
вивчаються в українських перекладах. Для зіставлення можливе залучення
перекладів, переспівів іншими мовами, якими володіють учні (англійською,
німецькою, французькою тощо). За наявності необхідних умов бажаним є розгляд
художніх текстів (у фрагментах або цілісно) мовами оригіналів. У такому разі
предмет «Зарубіжна література» виконує додаткову функцію вдосконалення володіння учнями іноземними та іншими мовами.
З метою систематизації
та упорядкування навантаження учнів протягом навчального року подаємо
рекомендовану кількість видів контролю у процесі вивчення зарубіжної літератури в кожному класі. Поданий у
таблиці розподіл годин є мінімальним і
обов’язковим для проведення в кожному семестрі. Учитель на власний розсуд
може збільшити кількість видів контрою відповідно до рівня підготовки учнів,
особливостей класу тощо.
Обов’язкова
кількість видів контролю
5–9 класи
|
Класи
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
|||||
|
Семестри
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
|
Контрольні роботи
у формі:
контрольного класного твору;
виконання інших завдань (тестів, відповідей на
запитання тощо)
|
2
–
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
|
Уроки розвитку мовлення*
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
|
Уроки позакласного читання
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
1
|
1
|
|
Перевірка зошитів
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
У 8–9 класах з
поглибленим вивченням зарубіжної літератури пропорційно збільшується кількість
контрольних робіт та уроків розвитку мовлення (на розсуд учителя визначається
кількість і види контрольних робіт).
10–11 класи
|
Класи
|
10
|
11
|
|
10
|
11
|
|
10
|
11
|
||||||||
|
Семестри
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
||||
|
Рівні
|
Рівень стандарту
|
Академічний рівень
|
Профільний рівень
|
|||||||||||||
|
Контрольні
роботи
у формі:
контрольного
класного твору;
виконання
інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо)
|
2
1
1
|
2
1
1
|
2
1
1
|
2
1
1
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
4
1
3
|
4
1
3
|
4
1
3
|
4
1
3
|
||||
|
Уроки
розвитку мовлення*
|
2
у+п
|
2
у+п
|
2
у+п
|
2
у+п
|
2
у+п
|
2
у+п
|
2
у+п
|
2
у+п
|
3
1у+2п
|
3
2у+1п
|
3
1у+2п
|
3
2у+1п
|
||||
|
Уроки
позакласного читання
|
1
|
1
|
1
|
1
|
2
|
2
|
1
|
1
|
2
|
2
|
2
|
2
|
||||
|
Перевірка
зошитів
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
||||
У кожному семестрі
обов’язковим є проведення двох уроків розвитку мовлення: одного уроку усного
розвитку мовлення, а другого – писемного. Умовне позначення у таблиці – (у + п).
Під час оцінювання зошита із зарубіжної літератури слід
ураховувати наявність різних видів робіт; грамотність (якість виконання робіт);
охайність; уміння правильно оформлювати роботи (дотримання вимог до оформлення
орфографічного режиму).
Оцінку за ведення зошита із зарубіжної літератури
виставляють у кожному класі окремою колонкою в журналі раз на місяць і
враховують як поточну до найближчої тематичної.
Оцінка за
контрольний твір із зарубіжної літератури є середнім арифметичним за зміст і
грамотність, яку виставляють в колонці з датою написання роботи, надпис у
журнальній колонці «Твір» не робиться.
Оцінку за читання
напам’ять поетичних або прозових творів
із зарубіжної літератури виставляють
у колонку без дати з надписом «Напам’ять».
Під час підготовки
вчителів до уроків радимо використовувати періодичні фахові видання: журнали
«Всесвітня література в школах України», «Зарубіжна література в школах України», газету «Світова література».
Вивчення мов національних меншин, інтегрованого курсу
«Література» в 2016-2017 навчальному
році
Метою вивчення мов і літератур в загальноосвітніх
навчальних закладах - орієнтація учнів на
підготовку до міжкультурного діалогу та
усвідомлення важливості
толерантного спілкування як у своєму близькому оточенні (у своєму
класі, школі, регіоні), так і за межами
України.
Ураховуючи нові суспільно-політичні реалії,
пов’язані з російською агресією, усе більшої актуальності набуває виховання у
молодого покоління почуття патріотизму, відданості загальнодержавній справі
зміцнення країни, активної громадянської позиції тощо. При роботі над цими питання необхідно орієнтуватися на положення
"Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді" та
"Методичні рекомендації щодо національно-патріотичного виховання в
загальноосвітніх навчальних закладах", затверджених наказом МОН України
від 16.06.20154 р. № 641.
У 2016/2017 навчальному році вчителі-словесники загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням
мовами національних меншин працюватимуть
у 5-8 класах – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів II
ступеня, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 № 409 (в
редакції наказу МОН України від 29.05.2014 № 664) із змінами згідно з наказом
МОН України від 12.12.2014 № 1465;
у 9-х класів - за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів,
затвердженими наказом МОН України від 23.02.2004 № 132, зі змінами, внесеними
наказом МОН України від 05.02.2009 № 66;
у 10-11-х класів - за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів III
ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 № 834 зі змінами,
внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 657.
Звертаємо увагу, що мовна політика в освіті базується на принципі вільного вибору батьками
та учнями мови навчання або вивчення тієї чи іншої мови, у тому числі мов
національних меншин, а державна мова як навчальний предмет обов‘язкова для
вивчення в усіх навчальних закладах на всій
території України.
У загальноосвітніх
навчальних закладах з навчанням українською мовою за бажанням дітей та їх
батьків мови національних меншин вивчаються за двома варіантами Типових
навчальних планів (див. додатки 1 та 2), затверджених наказом МОН України від
23.02.2004 № 132, зі змінами, внесеними
наказом МОН України від 05.02.2009 № 66.
При обранні додатку
1, мови національних меншин в цих навчальних закладах можуть вивчатися за
рахунок варіативної складової,
починаючи з 1 або 5 класів. Форми вивчення мов (вони можуть вивчатися як
предмет, спецкурс, факультатив) та кількість годин на її вивчення визначає адміністрація
загальноосвітнього навчального закладу, яка формує варіативну складову
навчального плану, враховуючи при цьому побажання учнів та їх батьків.
Звертаємо увагу, що у випадку вивчення мов національних меншин як предмета за рахунок
варіативної частини, необхідно користуватися затвердженими навчальними
програмами, скоригувавши їх зміст на відповідну кількість годин, визначену у
робочих навчальних планах загальноосвітнього навчального закладу. Скоригована
програма має погоджуватися на засіданні методичного об’єднання
загальноосвітнього навчального закладу.
При обранні додатку 2
вивчення мов національних меншин
як предмета передбачено в інваріантній складовій з 1 по 11 клас (по 2 години на
тиждень).
З метою розвантаження навчальних програм, що введені в
навчальний процес з 2013-2014 навчального року в зв’язку з поетапним переходом
на новий Державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти,
Міністерством освіти і науки України внесено корективи та зміни в окремі
навчальні програми з мов і літератур національних меншин для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних
закладів (зміни затверджено наказом МОН
України від 29.05.2015 № 585); для 10-11
класів загальноосвітніх навчальних закладів (зміни затверджено наказом МОН від
14.07.2016 р. № 826).
У змінених програмах уточнено і деталізовано кількість
навчальних годин відповідно до Типового навчального плану загальноосвітніх
навчальних закладів з навчанням мовами національних меншин (додаток 2 до наказу
від 03.04.2012 № 409 в редакції наказу від 29.05.2014 № 664); спрощено окремі
теми, що дублюють зміст освіти в мовленнєвій і мовній лініях; вилучено
матеріал, який певним чином дублюється в попередніх чи наступних класах; з
метою систематизації в межах одного і того ж класу теми змінено місцями; знято
теми які не відповідають віковим особливостям учнів або втратили свою
актуальність тощо.
Звертаємо увагу, що у
випадку, коли замість іноземної мови обирається для вивчення мова національної
меншини необхідно обирати та використовувати
навчальні програми, що
орієнтуються та враховують особливості
відповідного контингенту учнів (зокрема, тих, хто взагалі не знає
обрану мову або тих, для кого ця мова є
рідною).
Повний
перелік навчальних програм розміщено на сайті МОН України (mon.gov.ua).
Упровадження
компетентнісного підходу при викладанні мов та літератур національних меншин
зумовлює використання завдань, виконуючи які, учні зможуть набути умінь
самостійного вивчення цих предметів, навчитись застосовувати знання у нетипових
ситуаціях, розв’язувати завдання, що пов’язані з власною життєдіяльністю,
навчитись формулювати оцінні судження, виявляти ставлення до світу. Література
має залучити учнів до
морально-естетичних, національних та загальнолюдських цінностей не тільки
культури свого народу, а й інших.
При
формуванні предметних компетентностей на уроках мов і літератур національних
меншин пізнавальна діяльність учнів може включати в себе різні форми та
завдання: алгоритми, створення таблиць, різнорівневі завдання, виявлення
помилок в правопису та правильне використанні слів у літературному мовленні.
У 8 класі при
вивченні шкільного курсу з мов національних меншин
учні розпочинають вивчення розділу "Синтаксис".
Особливістю вивчення синтаксису є те, що синтаксичний
матеріал має засвоюватися на основі зв'язку з усіма іншими розділами. Уроки синтаксису
мають розкривати перед учнями мову як систему систем, тому що більшість мовних
понять і явищ можна зрозуміти тільки на синтаксичному рівні. Знання
синтаксичної теорії відбивається на якості комунікативних умінь і навичок учнів
та впливають на формування мовної
особистості.
Зміст програм 8 класу у мовній лінії передбачає засвоєння
таких базових синтаксичних понять таких основних розділів -
"Словосполучення" та "Просте речення".
Внаслідок навчання
синтаксису учні повинні оволодіти такими уміннями й навичками: виділяти
словосполучення в реченні, знаходити в словосполученні головне й залежне слово,
розрізняти словосполучення та речення, складати словосполучення за заданими
схемами, добирати різні за будовою словосполучення для вираження того самого смислу,
розрізняти прості і складні речення, види речень за метою висловлювання, за
емоційним забарвленням, за будовою, визначати члени речення, звертання, вставні
слова, відокремлені члени речення, правильно й доречно використовувати в
мовленні різні види простих і складних речень, здійснювати синтаксичний розбір
словосполучень і речень, визначати пряму й непряму мову, правильно інтонувати
речення та їх складові частини.
Навчання синтаксису
має бути комунікативно спрямоване, тому що окремі його положення є основою для
розвитку усного мовлення.
Принцип навчання
синтаксису в поєднанні з розвитком зв'язного мовлення буде забезпечувати
реалізацію мовленнєвої змістової лінії програми, що полягає в формуванні
комунікативної компетенції школярів. Синтаксичні уміння й навички є основою
оволодіння мовою як засобом спілкування. Розуміння структурно-смислових ознак
речення як найменшої комунікативної одиниці має стати підґрунтям усвідомленого
відбору мовних одиниць для реалізації мети спілкування в тих чи інших умовах. Опанування
учнями синтаксичних понять сприяєтиме удосконаленню діалогічного й
монологічного мовлення.
Спостереження над
функціонуванням синтаксичних одиниць в текстах різних стилів та жанрів мовлення
має бути спрямоване на удосконалення гармонійного розвитку умінь і навичок
учнів у чотирьох видах мовленнєвої діяльності. Відповідно активне використання
в навчальному процесі різних видів мовленнєвої діяльності, моделювання
комунікативних ситуацій залучення школярів до мовленнєвої практики сприятиме
засвоєнню синтаксичних понять, виробленню синтаксичних умінь і навичок,
передбачених програмою.
У методиці навчання синтаксису використовуються такі
прийоми навчання: аналіз словосполучень, поширення і скорочення речень, заміна
одних синтаксичних сполучень іншими, вставка окремих компонентів речення,
перебудова синтаксичної конструкції, складання речень за опорними словами або
схемами, редагування речень, синтаксичний аналіз тощо.
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з мов
національних меншин розміщені на офіційному веб-сайті Міністерства освіти і
науки України (лист МОН України від 30.08.2013 № 1/9 – 592 «Методичні
рекомендації щодо оцінювання результатів
навчання російської мови та інших мов національних меншин для використання в
загальноосвітніх навчальних закладах, де навчаються рідною мовою або вивчають
її» (www.mon.gov.ua).
Основними завданнями інтегрованого курсу "Література" є формування читацької культури, творчих здібностей, виховання почуття краси та виразності рідного слова, розвиток умінь сприймати літературний твір як явище мистецтва, сприяння розширенню культурно-пізнавальних інтересів, розуміння щодо єдності світового літературного процесу і, в той же час, національних особливостей і його складових; виховання почуття національної гідності та поваги до культур різних народів.
При вивченні художніх творів необхідно реалізовувати комунікативно-діяльнісний підхід до роботи з текстом: від його аналізу до створення продуктивних мовленнєвих висловлювань.
Враховуючи, що інтегровані курси «Література» вивчаються паралельно з українською літературою, особлива увага має бути приділена взаємодії цих предметів. Тому доцільно у доступній для учнів формі розкривати контактні, типологічні та генетичні міжлітературні зв’язки, виявляти роль українських письменників і перекладачів у творчості майстрів інших народів. Під час розгляду програмових творів слід підкреслювати також взаємозв’язки літератури з іншими видами мистецтв, зважаючи, що літературний текст як факт мистецтва відображає ознаки конкретної культурної епохи, її філософські концепції. Вивчення літературних творів на тлі широкого культурологічного контексту сприятиме осмисленню фундаментальних цінностей культури.
Оцінювання досягнень
учнів у навчанні
з літератури проводиться тематично
і здійснюються в усній і
письмовій формі. Для цього можна використовувати такі види контролю, як
літературні диктанти, тести, завдання
для аналізу художнього твору,
творчі завдання тощо, які
виконуються після вивчення
всієї теми або окремого твору, великого за обсягом. тест; відповіді на запитання; комбінована контрольна робота , письмові
контрольні твори тощо.
Можливі види контрольних робіт із розвитку мовлення: складання оповідання
(казки) за прислів’ям; добір прислів’їв, крилатих виразів, фразеологічних
зворотів, що виражають головну ідею
твору; введення власних описів в інтер’єр, портрет, пейзаж у вже існуючому
творі; усний переказ оповідання, епізоду твору; твір-характеристика персонажа;
написання вітального слова на честь літературного героя, автора тощо; твір-опис
за картиною; складання тез літературно-критичної статті (параграфа підручника);
підготовка проекту (з можливим використанням мультимедійних технологій) –
індивідуального чи колективного – з метою представлення життєвого і творчого
шляху, естетичних уподобань письменника тощо; складання анкети головного героя,
цитатних характеристик, конспекту, рецензії, анотації; написання реферату;
ідейно-художній аналіз поетичного чи прозового твору; написання листа авторові
улюбленої книжки; інсценізація твору (конкурс на кращу інсценізацію уривка
твору) тощо.
З метою систематизації та упорядкування навантаження учнів протягом навчального року надаємо рекомендовану кількість видів контролю у процесі вивчення інтегрованого курсу «Література» у кожному класі. Поданий у таблиці розподіл годин є мінімальним для проведення контрольних видів робіт у кожному семестрі. Вчитель на власний розсуд може збільшити кількість видів контрою відповідно до рівня підготовки учнів, особливостей класу тощо.
Можлива кількість видів контролю
5–9 класи
|
Класи
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
||||||
|
Семестри
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
|
|
Контрольні роботи
у формі:
·
контрольного класного твору;
·
виконання інших завдань (тестів, відповідей на
запитання тощо)
|
2
–
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
|
|
Уроки розвитку мовлення*
(РМ)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
|
|
Уроки позакласного читання
(ПЧ)
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
1
|
1
|
|
|
Перевірка зошитів
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
|
10–11 класи
|
Класи
|
10
|
11
|
|
10
|
11
|
|
10
|
11
|
|||||||
|
Семестри
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
|||
|
Рівні
|
РІВЕНЬ СТАНДАРТУ
|
АКАДЕМІЧНИЙ РІВЕНЬ
|
ПРОФІЛЬНИЙ РІВЕНЬ
|
||||||||||||
|
Контрольні роботи
у формі:
контрольного класного твору;
виконання інших завдань (тестів, відповідей на
запитання тощо)
|
2
1
1
|
2
1
1
|
2
1
1
|
2
1
1
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
4
1
3
|
4
1
3
|
4
1
3
|
4
1
3
|
|||
|
Уроки розвитку мовлення*
(РМ)
|
2
у+п
|
2
у+п
|
2
у+п
|
2
у+п
|
2
у+п
|
2
у+п
|
2
у+п
|
2
у+п
|
3
1у+2п
|
3
2у+1п
|
3
1у+2п
|
3
2у+1п
|
|||
|
Уроки позакласного читання
(ПЧ)
|
1
|
1
|
1
|
1
|
2
|
2
|
1
|
1
|
2
|
2
|
2
|
2
|
|||
|
Перевірка зошитів
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
|||
- У
кожному семестрі обов’язковим є проведення двох уроків розвитку мовлення:
одного уроку усного розвитку мовлення, а другого – писемного. Умовне
позначення у таблиці – (у + п).
У 2016 році за результатами Конкурсного відбору проектів підручників
для 8 класів загальноосвітніх навчальних закладів для використання в
навчальному процесі пропонуються такі підручники:
"Болгарська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням
українською мовою" підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних
закладів (авт. Терзі В. М.).
"Гагаузька мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням
українською мовою" підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних
закладів (авт. Курогло Н. І., Веліксар Л. Г., Мілков А. М., Кіор І. Ф.).
"Польська мова (4-й рік навчання) для загальноосвітніх навчальних
закладів з навчанням українською мовою" підручник для 8 класу
загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Біленька-Свистович Л.В., Ярмолюк М.
О., Слюсар О. Ф.).
"Польська мова (8-й рік навчання) для загальноосвітніх навчальних
закладів з навчанням українською мовою" підручник для 8 класу
загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Войцева О. А., Бучацька Т. Г.).
"Новогрецька мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням
українською мовою" підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних
закладів (авт. Добра О. М., Воєвутко Н. Ю., Сніговська О. В., Аліпа Р. А.).
"Російська мова (4-й рік навчання) для загальноосвітніх навчальних
закладів з навчанням українською мовою" підручник для 8 класу
загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Полякова Т. М., Самонова О. І.).
"Російська мова (4-й рік навчання) для загальноосвітніх навчальних
закладів з навчанням українською мовою" підручник для 8 класу
загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Баландіна Н. Ф., Крюченкова О. Ю.).
"Російська мова (8-й рік навчання) для загальноосвітніх навчальних
закладів з навчанням українською мовою" підручник для 8 класу
загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Самонова О. І., Полякова Т. М.,
Приймак А. М.).
"Російська мова (8-й рік навчання) для загальноосвітніх навчальних
закладів з навчанням українською мовою" підручник для 8 класу
загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Баландіна Н. Ф.).
"Російська мова (8-й рік навчання) для загальноосвітніх навчальних
закладів з навчанням українською мовою" підручник для 8 класу
загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Давидюк Л. В., Статівка В. І.).
"Кримськотатарська мова" підручник для 8 класу загальноосвітніх
навчальних закладів з навчанням кримськотатарською мовою (авт. Меметов А.,
Акмаллаєв Е., Алієва Л.).
"Молдовська мова" підручник для 8 класу загальноосвітніх
навчальних закладів з навчанням молдовською мовою (авт. Фєтєску Л. І., Кьося В. В.).
"Польська мова" підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних
закладів з навчанням польською мовою (авт. Іванова М. С., Іванова-Хмєль Т. М.).
"Російська мова" підручник для 8 класу загальноосвітніх
навчальних закладів з навчанням російською мовою (авт. Бикова К. І., Давидюк Л. В., Рачко О. Ф.).
"Румунська мова" підручник для 8 класу загальноосвітніх
навчальних закладів з навчанням румунською мовою (авт. Говорнян Л. С., Попа М. К., Бурла О. К.).
"Румунська мова для
загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням філології"
підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Говорнян Л.
С., Попа М. К., Бурла О. К.).
"Угорська мова"
підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням
угорською мовою (авт. Браун Є. Л.,
Зикань Х. І., Ковач-Буркуш Є. С.).
"Інтегрований курс
«Література» (кримськотатарська та зарубіжна)" підручник для 8 класу
загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням кримськотатарською мовою (авт.
Кокієва А., Салядінов К., Харахади А.,
Межмедінова Г.).
"Інтегрований курс
«Література» (молдовська та зарубіжна)" підручник для 8 класу
загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням молдовською мовою (авт.
Фєтєску Л. І., Кьося В. В.).
" Інтегрований курс «Література» (польська та зарубіжна)"
підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням
польською мовою (авт. Лебедь Р. К.).
"Інтегрований курс
«Література» (російська та зарубіжна)" підручник для 8 класу
загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою (авт. Волощук
Є. В., Слободянюк О. М.).
"Інтегрований курс «Література» (російська та зарубіжна)"
підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням
російською мовою (авт. Бондарева О. Є., Ільїнська Н. І., Мацапура В. І.,
Гальчук О. В., Бітківська Г. В.).
"Інтегрований курс «Література» (російська та зарубіжна)"
підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням
російською мовою (авт. Надозірна Т. В., Полулях Н. С.).
"Інтегрований курс «Література» (російська та зарубіжна)"
підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням
російською мовою (авт. Сімакова Л. А.).
"Інтегрований курс «Література» (російська та зарубіжна)"
підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням
російською мовою (авт. Ісаєва О. О., Клименко Ж. В., Бицько О. К., Мельник А.
О.).
"Інтегрований курс «Література» (румунська та зарубіжна)"
підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням
румунською мовою (авт. Говорнян Л. С., Колесникова Д. О.).
"Інтегрований курс «Література» (угорська та зарубіжна)" підручник
для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням угорською мовою
(авт. Дебрецені О. О.).
Враховуючи ситуацію із виданням підручників для учнів 4 та 7 класів
загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням мовами національних меншин Міністерством
освіти і науки було розроблено методичні рекомендації щодо можливості
користуватися під час навчального процесу підручниками попередніх років, а
також практикувати самостійну роботу учнів із
іншими навчальними посібниками, словниками, енциклопедіями, довідниками
тощо, зміст яких відображує вказані у навчальних програмах теми.
Інститутам післядипломної педагогічної освіти, філіям Інституту
модернізації змісту освіти рекомендовано розміщувати на офіційних сайтах
інформаційні матеріали щодо вивчення нових тем з мов та літератур національних
меншин.
Міністерством започатковано проведення
Всеукраїнського експерименту «Формування багатомовності дітей та учнів:
прогресивні європейські ідеї в українському контексті» (2016 - 2021рр.), який
розпочався у лютому 2016 року в дошкільних та загальноосвітніх навчальних
закладах Закарпатської, Одеської, Чернівецької областей.
На офіційному веб-сайті Міністерства створено
рубрику «Багатомовна освіта» (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/bagatomovna-osvita/).
У цій рубриці розміщено матеріали з розвитку
багатомовної освіти в країнах Європи, а також Методичні рекомендації з розвитку
багатомовної освіти у школах України, що можуть використовувати вчителі у
навчально-виховному процесі.
Починаючи з 2014-2015 років для
учнів 9-11 класів запроваджено
проведення Всеукраїнських учнівських олімпіад з мов та літератур національних меншин, структуру і технологію
проведення яких визначають "Правила проведення Всеукраїнських учнівських
олімпіад з мов та літератур національних меншин України", затверджені
наказом Міністерства освіти і науки України від 06.10.2014 № 1134, що
зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 жовтня 2014 року за № 1309/26086.
При підготовці та проведенні І-ІІІ етапів рекомендуємо враховувати
щорічні рекомендації щодо змісту та
структури завдань. Звертаємо увагу на те, що олімпіади з мов і літератур
національних меншин України, зокрема, мови іврит, болгарської та новогрецької
мов, не є олімпіадами з іноземних мов, тому орієнтуватися на Вимоги щодо
структури змагань IV етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з іноземних мов,
регламенту їх проведення, змісту та характеру завдань та критерії і норми
оцінки їх виконання не рекомендується.
Коментарі
Дописати коментар